18 грудня 2014 року Справа № 151868/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 28 серпня 2011 року в справі за позовом Яворівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми допомоги з безробіття, -
01 квітня 2011 року Яворівським районним судом Львівської області зареєстровано позовну заяву Яворівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Яворівського районного центру зайнятості суми допомоги з безробіття, отриманої обманним шляхом, в розмірі 649,97 грн.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідач під час перебування на обліку в Яворівському районному центрі зайнятості як безробітна та отримуючи допомогу з безробіття, приховувала факт працевлаштування.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 28 серпня 2011 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Яворівського районного центру зайнятості 633,33 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідач перебувала на обліку в центрі зайнятості з 30 березня 2009 року по 08 листопада 2009 року як безробітна, приховавши факт працевлаштування на ТзОВ «Сема Ландтехнік Львів» з 01 жовтня 2009 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що розгляд справи було здійснено неповноважним судом. Також зазначено, що підписання договору підряду не має своїм наслідком працевлаштування фізичної особи, а означає лише фактичний допуск до роботи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у
зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Частиною 1 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі), визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним:
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно із ч. 2 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі), окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Позивачем у даному спорі є Яворівський районний центр зайнятості.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на районні центри зайнятості покладаються функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду (контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення та ін.), районний центр зайнятості виходячи зі змісту положень ст.ст. 8-10 цього Закону є державним органом, наділеним статусом суб'єкта владних повноважень у сфері врегулювання правових, фінансових, організаційних засад загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Отже, виходячи із змісту ч. ч. 1, 2 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі) та враховуючи фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір предметно підсудний окружному адміністративному суду.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України (в редакції чинній на момент отримання судом першої інстанції позовної заяви), позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Судом першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі вищенаведеного не враховано, внаслідок чого розглянуто справу з порушенням правил предметної підсудності.
В свою чергу таке порушення означає, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, а тому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 5 КАС України, якою передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Встановлено, що Яворівським районним центром зайнятості 26 березня 2009 року була зареєстрована, як така, що шукає роботу ОСОБА_1.
У зв'язку з відсутністю прийнятної для неї роботи, згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», відповідачу було надано статус безробітної з 02 квітня 2009 року.
Відповідно до отриманих у лютому 2011 році результатів звірки баз даних з Державною податковою адміністрацією було встановлено, що відповідач під час перебування з 30 березня 2009 року по 08 листопада 2009 року на обліку в Яворівському РЦЗ як безробітна, приховувала факт працевлаштування у ТзОВ «Сема Ландтехнік Львів» згідно договору підряду від 01 жовтня 2009 року та отримання доходів від цієї діяльності.
Згідно довідки виданої ТзОВ «Сема Ландтехнік Львів» № 15/03/11 від 15 березня 2011 року ОСОБА_1 працювала на підприємстві ТзОВ «Сема Ландтехнік Львів» на підставі цивільно-правової угоди з 27жовтня 2009 року.
Згідно договору підряду від 01 жовтня 2009 року ТзОВ «Сема Ландтехнік Львів» і ОСОБА_1 уклали угоду, яка діяла з моменту підписання до 31 грудня 2009 року.
Згідно листа Яворівського центру зайнятості № 589 від 16 березня 2011 року надісланого відповідачу, вона повідомлялася про добровільне повернення коштів протягом 15 днів в сумі 649,97 грн.
Відповідно до ст.1, ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14 грудня 2000 року за № 915/5136 право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незайняті (безробітні) особи, тому допомога отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами, підлягає поверненню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Згідно пп. б п.3 ст. 1 цього Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
У відповідності до ст. 2 Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, оскільки відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості з 30 березня 2009 року по 08 листопада 2009 року як безробітна та отримуючи допомогу з безробіття, приховала факт працевлаштування на ТзОВ «Сема Ландтехнік Львів» і незаконно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 633,33 грн.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 18, 158-163, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2011 року в справі № 2а-2509/2011 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Яворівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми допомоги з безробіття - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Яворівського районного центру зайнятості 633,33 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей