10 грудня 2014 р. м.Львів Справа № 876/2033/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Коваля Р.Й.,
суддів: Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року у справі № 803/2768/13-а за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів України про визнання наказу протиправним,
встановив:
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів України про визнання протиправним наказу.
Позивач вказував, що наказом від 16.12.2013 року № 495-о за неналежне виконання службових обов'язків йому, старшому інспектору відділу митного оформлення № 3 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів, оголошено догану.
Вважаючи спірний наказ протиправним та безпідставним, виданим з метою помсти, позивач звернувся до суду та просив його скасувати.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Ягодинської митниці Міндоходів «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 16.12.2013 року № 495-о.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права й підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач з 01.06.2013 року працює на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів.
Наказом начальника Ягодинської митниці Міндоходів від 16.12.2013 року № 495-о «Про застосування дисциплінарного стягнення» за неналежне виконання службових обо-в'язків ОСОБА_1, старшому інспектору відділу митного оформлення № 3 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів, було оголошено догану.
В оскаржуваному наказі вказано, що 10.12.2013 року в приміщенні адмінбудинку митниці відбулось засідання комісії з проведення позачергової атестації старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Устилуг» ОСОБА_1 В процесі роботи атестаційної комісії позивач на запитання відповідав не по суті, поводив себе вкрай нетактовно та зверхньо, з неповагою ставився до складу комісії, говорячи, що вони некомпетентні в питанні проведення позачергової атестації, сперечався із заступником голови комісії, в грубій формі висловлювався щодо поставлених запитань. Зазначено, що ОСОБА_1 своїм зверхнім ставленням порушив Правила поведінки посадових осіб Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 15.08.2013 року № 357.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (з наступними змінами та доповненнями; надалі - Закон № 3723-XII) цей Закон визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Основними обов'язками державних службовців є, в тому числі, додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст.10 Закону № 3723-XII).
Статтею 14 Закону № 3723-XII встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Зі змісту частини другої статті 14 Закону № 3723-XII видно, що дисциплінарні стягнення можуть застосовуватись як ті, що визначені Кодексом законів про працю України, так і спеціальні, передбачені у цій статті (попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду).
До позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, тобто, дисциплінарне стягнення, що передбачене Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Згідно частини 1 статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Статтею 149 КЗпП України встановлено порядок застосування дисциплінарних стягнень та передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці) та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Як видно із тексту оскарженого наказу, позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконанням ним своїх службових обов'язків, тобто за порушення службової дисципліни.
Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст.11 Закону України «Про державну службу»).
Пунктом 22 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
У наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача зазначено, що він своїм зверхнім ставленням порушив Правила поведінки посадових осіб Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 15.08.2013 року № 357, однак в наказі не зазначено конкретно який саме пункт згаданих Правил поведінки позивач порушив та немає визначення такого поняття, як «зверхнє ставлення». Крім того, відповідач притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків, що не відповідає змісту проступку, яке зазначене в описовій частині оскаржуваного наказу, що ставиться у вину позивачу. При цьому, ні з тексту оскарженого рішення, ні з пояснень представника відповідача неможливо встановити суть допущеного порушення щодо неналежного виконання службових обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено законність прийнятого ним наказу, а тому такий законно скасований судом першої інстанції.
З урахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року в адміністративній справі № 803/2768/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Р.Й. Коваль
Судді: В.Я. Макарик
Н.М. Судова-Хомюк