25 грудня 2014 р. Справа № 2866/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. А.;
представника відповідача - Каранець Р. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Експерт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
01 листопада 2011 року Львівський окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Експерт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львові про скасування податкових повідомлень-рішень від 18 жовтня 2011 року № 0002972300/26081 та від 18 жовтня 2011 року № 0002982300/26080, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львові.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, оскільки ним були представлені до перевірки усі необхідні первинні документи, які підтверджують валові витрати та податковий кредит, а господарські відносини товариства з його контрагентами відповідають вимогам чинного законодавства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0002972300/26081 від 18 жовтня 2011 року та № 0002982300/26080 від 18 жовтня 2011 року.
Зазначену постанову мотивовано тим, що оскільки фінансово-господарські операції ТзОВ «Компанія «Експерт» документально підтверджені відповідними первинними документами, то суд вважає помилковими висновки органу державної податкової служби про нікчемність таких операцій.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львові, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що прийнята судом першої інстанції постанова є незаконною, безпідставною та не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Компанія «Експерт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 18 червня 2007 року по 30 червня 2011 року, результати якої відображені в Акті № 2477/287/23-118/35185839 від 06 жовтня 2011 року.
Податковим органом встановлено, що ТзОВ «Компанія «Експерт» порушено ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, зокрема: встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 53103,30 грн., у тому числі за 4 кв. 2009 року 4428,75 грн., за 2 кв. 2010 р. - 12673,75 грн., за 3 кв. 2010 р. - 29417,5 грн., за 1 кв. 2011 р. - 4982,5 грн., за 2 кв. 2011 р. - 1600,80 грн.; п. 1, п. 2 ст. 215 ст. 203 , ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1. пп. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема: встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 42594 грн., в т.ч. за грудень 2009 р. - 3543,00 грн., за червень 2010 р. - 10139,00 грн. , за липень 2010 р. - 166,00 грн., за серпень 2010 р. - 11715,00 грн., за вересень 2010 р. - 11653,00 грн., за січень 2011 р. - 1353,00 грн., за лютий 2011 р. - 2309,00 грн., за березень 2011 р.- 324,00 грн., за квітень 2011 р. - 1122,00 грн., за травень 2011 р. - 270,00 грн.
Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що господарські операції ТзОВ «Компанія «Експерт» з ПП «Бізнес Груп», ПП «Оптіма-інформ», ПП «Версант», ТзОВ «Цайпер-Україна», ТзОВ «Крафт ЛВ», ПП «Віста-Плюс», ПП «Сервіс доріг», ПП «МКМ-сервіс», ПП «Воллі» та ПП «Трансфаворит» фактично не відбулись.
На підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002972300/26081 від 18 жовтня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 65979,92 грн. (53103,30 основний платіж, 12876,62 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та № 0002982300/26080 від 18 жовтня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 51903,00 грн. (42594,00 - основний платіж; 9309,00 штрафні (фінансові) санкції).
Відповідно до п.1.7 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Не підлягають включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).
Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Так, позивачем представлено документальне підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період, зокрема договір поставки № 2306/10 від 23.06.2010 року, укладений з ПП «Бізнес Груп» на загальну суму 29613,04 грн., в тому числі ПДВ 4935,51 грн., податкові накладні № 630000005 від 30.06.2010 року та № 730000004 від 30.07.2010 року, акт виконаних робіт № 30/07-01 від 30.07.2010 року; договір на виконання робіт № 2106/10 від 21.06.2010 року, укладений із ПП «Оптіма-інформ» на загальну суму 31643,45 грн., в тому числі ПДВ 5273,91 грн., акти виконаних робіт № 22/06-01 від 22.06.2010 року, № 25/06-01 від 25.06.2010 року, № 30/06-01 від 30.06.2010 року, № 30/06-02 від 30.06.2010 року, податкові накладні № 7060000001 від 30.06.2010 року, № 7010000001 від 30.06.2010 року, № 250000002 від 25.06.2010 року та № 23000001 від 22.06.2010 року; Акти виконаних робіт № 827003 від 27.08.2010 року, № 30/08-01 від 30.08.2010 року, № 31/08-02 від 31.08.2010 року, № 831016 від 31.08.2010 року, укладені із ПП «Версант» та податкові накладні № 8270000 від 27.08.2010 року, № 8300000 від 30.08.2010 року, № 831000005 від 31.08.2010 року, № 8310000013 від 31.08.2010 року; договір на виконання робіт № 131018 від 31.01.2011 року, укладений із ТзОВ «Цайпер-Україна» на загальну суму 5344,00 грн., в тому числі ПДВ 890,67 грн., акти виконаних робіт б/н від 28.02.2011 року, від 31.01.2011 року та від 30.03.2011 року, податкові накладні № 33 від 28.02.2011 року, № 33 від 31.01.2011 року та № 71 від 30.03.2011 року; договір поставки № 2004/1 від 20.04.2011 року, укладений із ТзОВ «Крафт ЛВ» на загальну суму 4843,01 грн., в тому числі ПДВ 807,17 грн., акт виконаних робіт № 18 від 31.05.2011 року, видаткова накладна № 41 від 29.04.2011 року, податкові накладні № 155 від 29.04.2011 року та № 320 від 31.05.2011 року; договір поставки № 0112-09 від 01.12.2009 року, укладений із ПП «Віста-Плюс» на загальну суму 15438,00 грн., в тому числі ПДВ 2 573 грн., акт виконаних робіт № 31/12-02 від 31.12.2009 року, видаткові накладні № 1210005 від 10.12.2009 року, № 25/12-02 від 25.12.2009 року та № 25/12-01 від 25.12.2009 року, податкові накладні № 121000005 від 10.12.2009 року, № 1225000005 від 25.12.2009 року, № 122500004 від 25.12.2009 року та № 1231000001 від 31.12.2009 року; акти виконаних робіт № 17/09-01 від 17.09.2010 року та № 27/09-01 від 27.09.2010 року, укладені із ПП «Сервіс доріг», видаткові накладні № 826001 від 26.08.2010 року та № 21/09-01 від 21.09.2010 року, податкові накладні № 826000001 від 26.08.2010 року, № 921000000 від 21.09.2010 року, № 9170000003 від 17.09.2010 року та № 927000005 від 27.09.2010 року; договір поставки № 131022 від 31.01.2011 року, укладений із ПП «МКМ- сервіс» на загальну суму 18576,00 грн., в тому числі ПДВ 3096,00 грн., видаткові накладні № 2280007 від 28.02.2011 року та № 131022 від 31 січня 2011 року, податкові накладні № 2280018 від 28.02.2011 року та № 1310028 від 31.01.2011 року; договір про надання послуг № 0404/1 від 04.04.2011 року, укладений із ПП «Воллі» на загальну суму 1890,00 грн., в тому числі ПДВ 315,00 грн., акт виконаних робіт № 39 від 29.04.2011 року, податкова накладна № 39 від 29.04.2011 року; договір про надання послуг № 0902/01 від 02.09.2010 року, укладений із ПП «Трансфаворит» на загальну суму 15080,00 грн., в тому числі ПДВ 2513,33 грн., акти виконаних робіт № 09304 від 30.09.2010 року та № 09305 від 30.09.2010 року, податкові накладні № 9306 від 30.09.2010 року та № 9307 від 30.09.2010 року.
Факт подальшого використання позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг у господарській діяльності було підтверджено податковим органом під час проведення перевірки, зокрема в Акті перевірки № 2477/287/23-118/35185839 від 06 жовтня 2011 року ДПІ в Шевченківському районі м. Львова зазначає, що придбані ТзОВ «Компанія «Експерт» товарно-матеріальні цінності та послуги були в подальшому реалізовані покупцям ТзОВ «Мебель-Сервіс», ПП «Фортем», ТзОВ «Пластик-Пак», ПП «Набор-Буд» та ПП «Траст ТЕР».
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що господарські операції між ТзОВ «Компанія «Експерт» та ТзОВ «Компанія «Експерт» з ПП «Бізнес Груп», ПП «Оптіма-інформ», ПП «Версант», ТзОВ «Цайпер-Україна», ТзОВ «Крафт ЛВ», ПП «Віста-Плюс», ПП «Сервіс доріг», ПП «МКМ-сервіс», ПП «Воллі» та ПП «Трансфаворит» підтверджені вищевказаними первинними бухгалтерськими документами. За таких обставин, позивач, формуючи податковий кредит, діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року в справі № 2а-12426/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей
Ухвалу складено в повному обсязі 25 грудня 2014 року.