18 грудня 2014 р. Справа № 151762/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. А.;
представника третьої особи - Яськевич О. Є.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Сихівської районної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство «Хуторівка», відкрите акціонерне товариство «Львівгаз», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» про скасування рішення,-
08 квітня 2011 року Сихівським районним судом м. Львова зареєстровано позовну заяву ОСОБА_3 до Сихівської районної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство «Хуторівка», відкрите акціонерне товариство «Львівгаз», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» про визнання протиправним рішення про відмову Сихівської районної адміністрації у наданні дозволу на від'єднання квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та влаштування у вказаній квартирі індивідуального (автономного) опалення; зобов'язання Сихівської районної адміністрації видати ОСОБА_3 дозволу на від'єднання квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та влаштування у вказаній квартирі індивідуального (автономного) опалення.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що будь-яких технічних перешкод для відключення квартири від центрального опалення немає. Також зазначено, що внаслідок відокремлення квартири від внутрішньобудинкових мереж безперебійна робота інженерного обладнання не порушиться.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що облаштування системи індивідуального опалення у квартирі не суперечить Конституції та Законам України.
Представник третьої особи, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1.
20 вересня 2010 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про надання дозволу на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання належної йому квартири та влаштування індивідуальної системи теплопостачання.
Листом № 34/3-Г-926 від 07 жовтня 2010 року позивача було повідомлено про відмову в задоволенні його заяви.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах, зокрема, забезпечення енергетичної безпеки держави; державного управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання; оптимального поєднання систем централізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п'ять років.
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання, відповідно до ст.10 Закону України «Про теплопостачання», віднесено розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання та вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до законів України.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
На виконання приписів п.25 Правил наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 4 від 22 листопада 2005 року затверджено Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, яким визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку (секції, під'їзду) або його окремих приміщень при відмові споживачів від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року №169 до Порядку були внесені зміни, загальний зміст яких зводиться до можливості відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише цілого житлового будинку, а не його окремих приміщень.
Відповідно до п.2.1 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
З поданої апеляційної скарги вбачається, що позивач бажає відключити від мереж ЦО та ГВП окреме приміщення, яке знаходить в житловому будинку, а саме приміщення квартири АДРЕСА_1, проте аналізуючи вищезазначені норми суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що можливим є відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води цілого житлового будинку, а не його окремого приміщення.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2011 року в справі № 2а-733/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей
Ухвалу складено в повному обсязі 22 грудня 2014 року.