25 грудня 2014 року Справа № 101596/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області, тимчасово виконуючого обов'язки начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області Омельчука С.І., Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
01 серпня 2011 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області, тимчасово виконуючого обов'язки начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області Омельчука С.І. про визнання протиправними дій посадових осіб територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області про проведення перевірки дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт; скасування постанови територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області № 0605 від 19 липня 2011 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що посадовим особам територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області водієм автобусу було надано всі необхідні документи, в тому числі і поліс обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті серії 06 № 014136.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області № 0605 від 19 липня 2011 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зазначену постанову мотивовано тим, що обставини, викладені територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області в постанові від 19 липня 2011 року № 0605 щодо відсутності у водія поліса обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті не відповідають дійсним обставинам справи.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання змінити оскаржувану постанову та відмовити у задоволенні всіх позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що із наданого до перевірки договору обов'язкового особистого страхування серії 06 № 014136, укладеного позивачем із страховою компанією «Інвестсервіс», вбачається, що застрахованим є сидіння водія, а не конкретна особа, що суперечить положенням Закону України «Про страхування» та Положенню про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що на підставі завдання на перевірку № 074353 від 02 червня 2011 року посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області проведено рейдову перевірку в межах м. Кузнєцовська та Володимирецького району Рівненської області в транспортних засобах, якими здійснюється перевезення пасажирів та вантажів в межах України і міжнародному сполученні за додержання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про робочий час і час відпочинку водіїв транспортних засобів, Правил надання послуг пасажирського перевезення.
За результатами проведення перевірки транспортного засобу БАЗ АО7919 номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області встановлено порушення перевізником вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення пасажирів на регулярному маршруті при відсутності у водія поліса обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
Під час перевірки водієм ОСОБА_3 був наданий договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті серії 06 № 014136, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ Українська страхова компанія «Інвестсервіс», зі змісту якого вбачається, що страховиком застраховане місце водія транспортного засобу, а з предмету зазначеного договору вбачається, що застрахованими вважаються водії на час обслуговування поїздки.
Вказана обставина зафіксована в акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 231548 від 03 червня 2011 року, за наслідками якого територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області винесено постанову від 19 липня 2011 року № 0605, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 1700,00 грн.
Відповідно до абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири, повинні ати і пред»являти особм, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
Пунктами 4 та 5 цього Положення визначено, що страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування, а відносини між перевізниками та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними договорами доручення та договорами страхування.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір страхування повинен містити серед інших реквізитів прізвище, ім'я, по-батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження, а також підписи сторін.
Договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті серії 06 № 014136, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «Українська страхова компанія «Інвестсервіс» не містять особистих даних застрахованої особи - водія страхувальника. Зі змісту договору вбачається, що застрахованим є місце водія страхувальника.
Вказаний документ носить загальний характер, не має ознак індивідуальної дії, його не можна розцінювати, як договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, що стосується конкретної особи - водія, на якого розповсюджуються визначені права, обов'язки, порядок та умови здійснення страхової виплати. Відомості про персоніфікацію зазначеного договору страхування відсутні.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що немає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідачів при проведенні перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, оскільки позивачем не обґрунтовано в чому полягає протиправність дій або самої процедури прийняття рішення.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог не відповідає обставинам справи.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року в справі № 2а-2132/11 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області, тимчасово виконуючого обов'язки начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області Омельчука С.І., Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей