26 грудня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4535/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Великолепетиського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю та вартості соціальних послуг,
встановив:
Великолепетиський районний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з ОСОБА_1 незаконно отримані кошти в загальній сумі 24619,22 грн., з яких: допомога по безробіттю - 4797,60 грн., вартість наданих соціальних послуг у вигляді сприяння у працевлаштуванні шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітного - 19821,62 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач під час перебування на обліку у центрі зайнятості у статусі безробітного навчався на денному відділенні Великолепетиського ПТУ № 22 та отримував стипендію. Таким чином, відповідач порушив вимоги законодавства України у зв'язку з чим незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 4797,60 грн. та соціальні послуги у вигляді сприяння у працевлаштуванні шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітного у розмірі 19821,62 грн. Так як відповідачем добровільно суму боргу не сплачено, просить стягнути 24619,22 грн. в судовому порядку.
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, в порядку письмового провадження.
Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав.
Згідно із ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Згідно із п.3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62 (далі - Порядок № 60/62), перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Судом встановлено, що 16.11.2011 р. до Великолепетиського районного центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Пунктом 6.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307 (далі - Порядок № 307), передбачено, що допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
Згідно із п.2.1 Порядку № 307, застрахованим особам допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; надалі - 70 відсотків.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів).
Так, наказом Великолепетиського районного центру зайнятості від 23.11.2011 р. № ТН 111123 ОСОБА_1 надано статус безробітного та скорочено допомогу по безробіттю у відповідності до п.1 ч.5 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Частиною 1 ст.30 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, що діяла станом на грудень 2011 року) передбачено, що Фондом може надаватися дотація роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.
На виконання вимог законодавства та з метою працевлаштування ОСОБА_1 27.12.2011 р. між Великолепетиським районним центром зайнятості та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про працевлаштування безробітного з наданням дотації.
28 грудня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено трудовий договір, відповідно до якого працівник зобов'язаний виконувати обов'язки жарівника, а фізична особа зобов'язана оплачувати працю у розмірі 1200 грн.
Згідно із наказом Великолепетиського районного центру зайнятості від 28.12.2011 р. № НТ 111228 ОСОБА_1 знято з обліку на підставі абз.2 пп.1 п.20 Порядку № 307 (шляхом надання дотації роботодавцю).
В подальшому ФОП ОСОБА_2 до Великолепетиського районного центру зайнятості було подано довідки про нараховану та виплачену заробітну плату: за грудень 2011 року в розмірі 224,48 грн., за період з січня по листопад 2012 року по 1646,16 грн. та за грудень 2012 року у розмірі 1489,38 грн.
З метою виконання договору від 27.12.2011 р. № 210311122700045 позивачем видано накази про використання коштів з ФЗДССУВБ для надання дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць: від 16.01.2012 р. № 27, від 15.02.2012 р. № 67, від 16.03.2012 р. № 100, від 13.04.2012 р. № 143, від 15.05.2012 р. № 189, від 14.06.2012 р. № 231, від 13.07.2012 р. № 289, від 10.08.2012 р. № 352, від 17.09.2012 р. № 420, від 17.10.2012 р. № 460, від 14.11.2012 р. № 525, від 14.12.2012 р. № 603 та від 25.12.2012 р. № 650.
Факт перерахування грошових коштів ФОП ОСОБА_2 підтверджується платіжними дорученнями від 18.01.2012 р. № 1487, від 20.02.2012 р. № 141, від 19.03.2012 р. № 250, від 18.04.2012 р. № 382, від 17.05.2012 р. № 496, від 15.06.2012 р. № 600, від 18.07.2012 р. № 717, від 15.08.2012 р. № 836, від 18.09.2012 р. № 954, від 18.10.2012 р. № 1090, від 15.11.2012 р. № 1209, від 17.12.2012 р. № 1381 та від 26.12.2012 р. № 1462.
Таким чином, Великолепетиським районним центром зайнятості виконано свій обов'язок за договором від 27.12.2011 р. та перераховано кошти на загальну суму 19821,61 грн.
У зв'язку із повторним зверненням ОСОБА_1 Великолепетиським районним центром зайнятості винесено наказ від 28.01.2014 р. № НТ 140128 про надання статусу безробітного та з 03.02.2014 р. призначено допомогу по безробіттю.
Відповідно до наказу від 07.07.2014 р. № НТ 140707 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію у зв'язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту).
30 вересня 2014 року позивачем проведено звірку з ДПА, за результатами якої виявлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку та отримання допомоги (з 27.01.2014 р. по 07.07.2014 р. та з 16.11.2011 р. по 28.12.2011 р.) знаходився на стаціонарному навчанні у Великолепетиському ПТУ № 22 та отримував стипендію.
На підтвердження вказаних обставин позивачем до суду надано:
- витяг з наказу Великолепетиського професійно-технічного училища № 22 від 30.08.2011 р. № 1 "В-УДЗ" про зарахування ОСОБА_1 з 01.09.2011 р. до складу учнів, прийнятих за державним замовленням;
- витяг з наказу Великолепетиського професійно-технічного училища № 22 від 27.06.2014 р. № 7 "В-УДЗ" щодо відрахування ОСОБА_1 зі складу учнів у зв'язку із випуском;
- довідку про доходи, відповідно до якої відповідач за період з січня 2014 року по липень 2014 року отримав стипендію на загальну суму 1429,15 грн.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в порушення вимог чинного законодавства України під час звернення до Великолепетиського районного центру зайнятості надано недостовірну інформацію, у зв'язку з чим йому незаконно нараховано допомогу по безробіттю в сумі 4797,60 грн.
Позивачем 14.10.2014 р. на адресу ОСОБА_1 надіслано повідомлення-вимогу про відшкодування коштів в загальній сумі 24619,22 грн., отримані як допомога по безробіттю та соціальна послуга у вигляді сприяння у працевлаштуванні.
На день розгляду справи, вказана сума боргу відповідачем добровільно не повернена.
Пунктом 6 Порядку 60/62 визначено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Суд вважає, що ОСОБА_1, приховавши факт навчання на денному відділенні Великолепетиського ПТУ № 22 та отримання стипендії під час перебування у статусі безробітного, порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення", а тому незаконно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 4797,60 грн. та соціальні послуги у вигляді сприяння у працевлаштуванні в сумі 19821,62 грн.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладені обставини та у зв'язку із тим, що відповідач заборгованість не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Великолепетиського районного центру зайнятості.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Великолепетиського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу в загальній сумі 24619 (двадцять чотири тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн. 22 коп., з яких: допомога по безробіттю в сумі 4797 (чотири тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 60 коп., вартість соціальної послуги у вигляді сприяння у працевлаштуванні шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітного в сумі 19821 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 62 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 10.2.3