24 грудня 2014 року Чернігів Справа № 825/4242/13-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Смірнової О.Є.,
за участю секретаря Гайдука С.В.,
представника заявника ОСОБА_1,
представника стягувача ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові заяву ОСОБА_4 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні стягувача - Деснянський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу,
ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, в якій просить суд визнати виконавчі листи по адміністративній справі № 825/4242/13-а, видані Чернігівським окружним адміністративним судом 26.11.2013 такими, що не підлягють виконанню.
Свою заяву обґрунтовує тим, що у зв'язку з відсутністю у боржника майна виконавчі провадження № 43849114, № 43849258 та № 43849191 завершені, однак арешти та заборони не зняті що значною мірою впливає на умови його життя. Крім того, зазначає, що 29.07.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 20640060003017465 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, а тому виконавчі листи є такими, що не можуть бути виконанні у зв'язку з ліквідацією боржника.
В судовому засіданні представник заявника, посилаючись на обставини, викладені в заяві, просив задовольнити її в повному обсязі.
Представник стягувача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаної заяви, посилаючись на те, що в разі задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, рішення суду про стягнення податкового боргу залишиться не виконаним, а ОСОБА_4 уникне відповідальності за своїми зобов'язаннями.
Представник третьої особи в судовому засіданні розгляд даної заяви залишив на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі 825/4242/13-а, яка набрала законної сили, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задоволено повністю та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 69565,27 грн.; податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 76692,13 грн.; податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям в розмірі 510,00 грн. (а.с. 27-29).
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
26.11.2013 Чернігівським окружним адміністративним судом виписано виконавчі листи у справі 825/4242/13-а (а.с. 38-39).
На підставі виконавчих листів та заяви стягувача 02.07.2014 Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 43849114, № 43849191, № 43849258 (а.с. 40-42) про стягнення з ОСОБА_4 податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 69565,27 грн.; по податку на додану вартість в розмірі 76692,13 грн.; по адміністративним штрафам та іншим санкціям в розмірі 510,00 грн.
Проте, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення 19.11.2014 Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № 43849114, № 43849258, № 43849191 (а.с. 65-70).
29.07.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за заявою боржника, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 43-44).
Суд не погоджується з позицією представника ОСОБА_4, що вищезазначені виконавчі листи мають бути визнані такими, що не можуть бути виконанні, у зв'язку з ліквідацією фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Отже, виходячи зі змісту вказаних норм вбачається, що суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, у разі:
- якщо його було видано помилково. Помилка може стосуватися особи, якій видано виконавчий лист, і яка не має права на його одержання (були відсутні повноваження, не було заяви стягувача), боржника, законної сили судового рішення тощо;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою. У цьому випадку суду слід надати докази добровільного виконання;
- у разі втрати виконавчого документа, який повинен бути повернутий до суду.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги заявника не підлягають задоволенню, оскільки вказані боржником підстави щодо визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню не відповідають положенням ч. 4 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд відмовляє ОСОБА_4 у задоволенні заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягає виконанню по справі № 825/4242/13-а.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 160, 165, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.Є. Смірнова