Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
18 грудня 2014 р. № 820/18255/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,
представників сторін:
позивача - Ус М.В.,
відповідача - Гуда К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Дочірного підприємства "Харківпаб"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Дочірнє підприємство "Харківпаб", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0003082203 від 21 липня 2014 року .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував податковий кредит за спірний період що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки між позивачем та його контрагентом відсутній факт реального вчинення господарських операцій за спірний період.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 24.06.2014 року №845 та направлень від 24.06.2014р. №890 та №891,на підставі п.п.78.1.1.78.1. ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Харківпаб» з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АРГАДРОН», код ЄДРПОУ 38586997, за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014 р. та подальшому ланцюгу постачання.
Результати перевірки оформлено актом від 04.07.2014 року № 2142/20/31-22-03-07/32239540, в якому зафіксовані порушення: ст.185 п.198.1, п. 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого платником завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 159814 грн. По податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року; ст.185, п.198.1, п.198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України № 2755--VI від 02.12.2010 року результаті чого платником занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет у загальній сумі 159814 грн. по податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року.
На підставі акту перевірки ДПІ у Київському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003082203 від 21 липня 2014р.
В мотивувальній частині акту, висновки якого покладені в основу оскаржуваного рішення зазначено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було отримано складений фахівцями ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аргадон» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками, контрагентами - покупцями за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р. від 28.03.2014 року №204/05-34-15-01/38586997. Актом встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Аргадон» за січень 2014 року у зв"язку з відсутністю необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутністю основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності. Отже, відповідачем зроблено висновок про відсутність об"єкта оподаткування по господарським операціям між ДП «ХАРКІВПАБ» та ТОВ «АРГАДРОН» за січень 2014р.
Суд зазначає, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Між: ДП «ХАРКІВПАБ» (Замовник) та ТОВ «АРГАДРОН» (виконавець) укладено договір № 05/01 від 01.05.2013 року, предметом якого є проведення розважальних шоу програм, договір № 05/01-1 від 01.05.2013 року, предметом якого є прибирання приміщень позивача та договір поставки №05/01-2 від 01.05.2013 року, предмет якого є придбання товарів.
На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем надано до суду: видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, картки бухгалтерських рахунків, оборотно-сальдові відомості.
З наданих позивачем до суду документів первинних документів бухгалтерського та податкового обліку вбачається, що значна їх частина складена з порушеннями ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, а саме, з наданих видаткових накладних про отримання позивачем товару від ТОВ «АРГАДРОН» (а.с. 127-128) не зазначено посади осіб зі сторони позивача, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, не зазначено реквізитів довіреностей на підставі яких вчинення цих операцій було довірено вказаним особам. В довіреності на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «АРГАДРОН» зазначено ОСОБА_3 (а.с. 241), а в видаткових накладних по передачі товару від даного контрагента в графі "Отримав" зазначено ОСОБА_4 (а.с. 127-128).
Як вбачається з актів виконаних робіт по організації та проведенню розважальних шоу-програм та прибирання приміщень позивача (а.с. 89-101, 118-119), вказані послуги були надані позивачу його контрагентом у м. Харкові за адресою: вул. Лермонтовська 7. Але місцем складання даних актів є м. Донецьк, вул. Совєтская, буд. 27 та в більшості випадків через декілька днів після дат надання послуг. Вказані обставини свідчать про невідповідність даних первинних документів ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідно до якої первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Окремо, суд зазначає, що акт надання послуг по організації та проведенню розважальних шоу-програм № 9316 від 22.01.2014р. (а.с. 96) датою надання даних послуг вказує 24.01.2014р., тобто підписаний раніше ніж послуга була надана, що свідчить на невідповідність дійсності даного первинного документу.
Крім того, акт надання послуг по організації та проведенню розважальних шоу-програм № 9396 від 28.01.2014р. (а.с. 100) останньою датою надання даних послуг вказує 30.01.2014р., тобто підписаний раніше ніж послуга була надана, що свідчить на невідповідність дійсності даного первинного документу.
Вищезазначені невідповідності у сукупності свідчать про відсутність фактичного вчинення господарських операцій між ДП «ХАРКІВПАБ» та ТОВ «АРГАДРОН».
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем у судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведено обставин на яких грунтуються його позовні вимоги, проте, відповідач в повній мірі обгрунтував законність та правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому у задоволенні даного позову належить відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Дочірного підприємства "Харківпаб" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2014 року.
Суддя Панов М.М.