23 грудня 2014 року Житомир справа № 806/5141/14
категорія 12.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панкеєвої В.А.,
суддів: Черноліхова С.В., Романченка Є.Ю.,
за участі секретаря Бондаренка Д.А.,
за участі позивача Омельченко Н.А.,
за участі представника відповідача Ус Н.С. ,
за участі представника третьої особи Рубель І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Омельченко Наталії Анатоліївни до Міністерства юстиції України, третя особа: Державна виконавча служба України про визнання незаконним та скасування наказу № 1934/к від 05.09.2014,
встановив:
Начальник управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Омельченко Наталія Анатоліївна звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна виконавча служба України, про визнання наказу Міністерства юстиції України від 05.09.2014 № 1934/к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності Омельченко Н.А." незаконним та скасувати його.
В обґрунтування позову позивач вказує на безпідставність наказу та невідповідність викладених у ньому висновків фактичним обставинам, а також про необґрунтованість висновку відповідача про те, що зниження показників в роботі управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області у першому півріччі 2014 року є наслідком неналежного здійснення контролю за роботою підлеглих. Зауважує, що неодноразово доповідала Голові ДВС України та міністру юстиції про невідкладні проблеми, які існують в організації діяльності служби та призводять до неефективності роботи, однак її звернення були залишені без належного реагування. Під час внесення подання про застосування дисциплінарного стягнення та Міністром юстиції України при виданні наказу не враховано показники роботи управління ДВС по всім напрямкам діяльності.
Крім того, зазначає, що в порушення ст.148 КЗпП України відповідачем невитримано строки застосування дисциплінарного стягнення. Позивач також вказує, що зменшення стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в переважній більшості регіонів України пояснюється тим, що в першому півріччі поточного року керівництво Державної виконавчої служби України не забезпечило виконання своїх прямих обов'язків щодо організації процесу реалізації арештованого державними виконавцями майна.
Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з наведених у ньому підстав та просила задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача адміністративний позов не визнала з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проти адміністративного позову заперечила з підстав, аналогічних, наведених відповідачем.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 05.09.2014 № 1934/к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності Омельченко Н.А.", начальнику управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, Омельченко Н.А., за неналежне виконання службових обов'язків, відсутність контролю за роботою підлеглих оголошено догану.
Наказ обґрунтовано наступним.
Державною виконавчою службою України проаналізовано показники роботи органів державної виконавчої служби за І півріччя 2014 року, які надані управліннями державної виконавчої служби головних управлінь юстиції у звіті за формою № 1 (піврічна) "Звіт про роботу органів державної виконавчої служби".
Так, протягом І півріччя 2014 року органами державної виконавчої служби Житомирської області стягнуто 3,5 млн. грн виконавчого збору, що на 938,7 тис. грн або 21% менше у порівнянні з I півріччям 2013 року.
Станом на 01 липня 2014 року, відповідно до постанов державних виконавців про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, стягнуто 422,2 тис. грн, що на 17% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року.
Крім того, на кінець звітного періоду 0,9 % документів знаходиться на виконанні понад строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Протягом І півріччя 2014 року завершено 41,3 % виконавчих документів про стягнення до бюджету, при цьому фактичне виконання становить 14,4 % (середні показники по Україні становлять 53,1 % та 19,4 % відповідно).
Органами державної виконавчої служби Житомирської області протягом І півріччя 2014 року при виконанні виконавчих документів за рішеннями про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах пов'язаних з трудовими правовідносинами, всього стягнуто 3,96 млн. грн або 24,7 % (середній показник по Україні по стягнутих сумах становить 35,5 %).
Крім того, згідно акту щодо розпорядження конфіскованим майном, переданим органам державної виконавчої служби, на кінець звітного періоду в органах державної виконавчої служби Житомирської області нестача становить 118,5 тис. грн.
На посаді начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області перебуває Омельченко Н.А., яка призначена на посаду наказом Міністерства юстиції України від 08 липня 2011 року № 1513/к.
Вищезазначені низькі показники свідчать про недостатній рівень діяльності органів державної виконавчої служби Житомирської області, які виникли у зв'язку з неналежним здійсненням контролю з боку начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області Омельченко Н.А. за роботою підлеглих державних виконавців Житомирській області.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує, що відповідно до статті 5 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Згідно зі ст.14 Закону № 3723-XII дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Відповідно до ст.147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.
Пунктом 10 Положення про управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 549/5 від 10.04.2012, зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2012 за № 547/20860, встановлено, що начальник Управління, зокрема, начальник Управління: очолює Управління, здійснює керівництво його діяльністю, діяльністю відділу примусового виконання рішень, відділу державної виконавчої служби районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, за дорученням начальника відповідного головного управління юстиції представляє Управління у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний Міністру юстиції та Голові ДВС за організацію та результати діяльності Управління; організовує роботу Управління, відділу примусового виконання рішень, відділу державної виконавчої служби районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції; вносить на розгляд начальнику відповідного головного управління юстиції, Голові ДВС України пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері примусового виконання рішень; забезпечує виконання Управлінням, відділом примусового виконання рішень та відділом державної виконавчої служби районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, Міністра юстиції, ДВС України, наказів Мін'юсту, ДВС України та головного управління юстиції; звітує перед Головою ДВС України щодо виконання покладених на Управління завдань та планів роботи.
Судом встановлено, що 07.08.2014 Державною виконавчою службою України направлено лист за № 3-14/4.3/939 на ім'я позивача про виявлений недостатній рівень роботи по виконанню рішень судів та інших органів (посадових осіб) за окремими напрямками роботи органів державної виконавчої служби Житомирської області протягом І півріччя 2014 року та необхідність надання пояснення на ім'я міністра юстиції України причин зниження показників (а.с.83).
11.08.2014 позивачем за вих. № ф-260/7/3.1-01 до міністра юстиції України направлено лист з поясненнями щодо причин зменшення показників за деякими напрямками роботи органів ДВС Житомирської області за I півріччя 2014 року (а.с.43-49).
26.08.2014 листом за № 6.1-19/6.1/997/1 Головою Державної виконавчої служби України внесено подання Міністру юстиції України "Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Омельченко Н.А.", в якому зазначено, що відповідно до вимог Порядку складання первинних звітів державних виконавців та зведених звітів за формою № 1 (піврічна) "Звіт про роботу органів державної виконавчої служби", затвердженого наказом Державної виконавчої служби України від 21.12.2011 № 66/2, управліннями державної виконавчої служби головних управлінь юстиції до Державної виконавчої служби України подано зведений звіт про роботу органів державної виконавчої служби за І півріччя 2014 року.
Державною виконавчою службою України проаналізовано показники роботи та зроблено наступні висновки.
Так, за І півріччя 2014 року показник органів державної виконавчої служби Житомирської області по завершених та фактично виконаних документах, а також стягнутих сумах є нижчими за середні показники по Україні.
Протягом звітного періоду стягнуто 3,5 млн. грн виконавчого збору, що на 938,7 тис. грн або 21% менше у порівнянні з І півріччям 2013 року.
Станом на 01.07.2014 за постановами державних виконавців про стягнення витрат на проведення виконавчих дій стягнуто 422,2 тис.грн, що на 17% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року. На кінець звітного періоду 0,9% документів знаходиться на виконанні понад строки, встановлені законом. Окремо вказано на недостатні показники виконання документів про стягнення до бюджету.
Так, протягом І півріччя 2014 року завершено 41,3 % виконавчих документів про стягнення до бюджету, при цьому фактичне виконання становить 14,4 % (середні показники по Україні становлять 53,1 % та 19,4 % відповідно).
Звернуто увагу на стан виконання виконавчих документів за рішеннями про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов'язаних з трудовими правовідносинами.
Протягом І півріччя 2014 року органами державної виконавчої служби Житомирської області всього стягнуто 3,96 млн. грн або 24,7 % (середній показник по Україні по стягнутих сумах становить 35,5 %).
Крім того, згідно акту щодо розпорядження конфіскованим майном, переданим органам державної виконавчої служби, на кінець звітного періоду в органах державної виконавчої служби Житомирської області нестача становить 118,5 тис. грн.
Вищенаведене свідчить про недостатній рівень роботи органів державної виконавчої служби Житомирської області і стало можливим у зв'язку із неналежним контролем з боку начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Омельченко Н.А. за роботою державних виконавців Житомирської області (а.с.84-85).
На підставі зазначеного подання Міністерством юстиції України видано оскаржуваний наказ.
В ході судового розгляду справи дослідженими судом доказами спростовано доводи відповідача та третьої особи, що низькі показники в роботі органів державної виконавчої служби Житомирської області в першому півріччі 2014 року стали наслідком неналежного здійснення контролю з боку начальника управління державної виконавчої служби Омельченко Н.А. за роботою підлеглих державних виконавців.
Зокрема, судом взято до уваги, що зниження показників у 2014 році призвело саме зупинення проведення тендерів по передачі майна на реалізацію.
Крім того, як вбачається зі звітів про роботу органів ДВС (а.с.39-41) спростовується твердження відповідача про знаходження показників управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області нижче середнього по Україні.
Суд встановив, в 2014 році позивач з приводу проблемних питань, що виникають в діяльності управління державної виконавчої служби зверталась до Державної виконавчої служби України з пропозиціями шляхів вирішення проблемних питань, пов'язаних з виконанням рішень судів там інших органів (посадових осіб), з пропозиціями по удосконаленню процедури реалізації арештованого державними виконавцями майна та запобігання виникнення корупційних схем під час реалізації майна, шляхом внесення змін до нормативно-правових актів, про, що свідчать листи від 12.03.2014 № ел/п-247/7/3.2-02 (а.с.14-18), від 13.03.2014 № ел/п-252/7/3.2-02 (а.с. 19-23).
Крім того, позивачем з урахуванням доручення Державної виконавчої служби та за результатами роботи органів державної виконавчої служби Житомирської області за перше півріччя 2014 зроблено детальні аналізи з урахуванням всіх причин, недоліків та пропозицій, які були направлені Голові ДВС України, про, що свідчать листи № ел/п/-503/7/3.2-02 від 28.05.2014, № 3.5-01/7/1111 від 10.07.2014, № 5237/7/3.5-01 від 25.07.2014 (а.с.24-34).
Відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 N 606-XIV, зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 606-XIV), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі ст.32 Закону N 606-XIV заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 N 385/2011, встановлено, що Державна виконавча служба України (ДВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень) відповідно до законів.
ДВС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України.
Основними завданнями ДВС України є:
1) реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень;
2) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері виконання рішень;
3) забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством;
4) здійснення освітньо-роз'яснювальної роботи з питань виконання рішень.
ДВС України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, забезпечує здійснення державними виконавцями заходів примусового виконання рішень, передбачених законами.
Суд встановив, що Державною виконавчою службою України листом від 28.11.2013 № 4.1-08/4.1/1397 доведено до відома начальників управлінь державної виконавчої служби Головних управлінь юстиції областей про те, що наказами Державної виконавчої служби України від 28.11.2013 № 113/2 та № 114/2 приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" та товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп" виключені з переліку спеціалізованих організацій, з якими органами державної виконавчої служби можуть укладатися договори про реалізацію арештованого майна за порушення вимог Генерального договору № 1 та Генерального договору № 3 про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень від 06.01.2012. Дані договори розірвано Державною виконавчою службою України в односторонньому порядку. Враховуючи вказане, зобов'язано: припинити передачу арештованого державними виконавцями майна на реалізацію ПП "СП "Юстиція" та ТОВ "Укрспецторг Групп" та їх філіям; розірвати договори про реалізацію арештованого державними виконавцями майна, укладені органами державної виконавчої служби з ПП "СП "Юстиція" та ТОВ "Укрспецторг Групп" та їх філіями (а.с.140-141).
Про розірвання договорів про реалізацію майна Державною виконавчою службою України повторно звернуто увагу начальників управлінь державної виконавчої служби Головних управлінь юстиції областей в листі від 12.12.2013 № 41-05/41/1455 (а.с.142-143).
14.04.2014 листом № 4.1-11/4.1/407 Державна виконавча служба України звернулась до начальників управлінь державної виконавчої служби Головних управлінь юстиції областей, у зв'язку з підготовкою матеріалів до засідання тендерної (конкурсної) комісії, щодо проведення перевірки інформації, наданими претендентами на участь у тендері з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна (а.с.144).
Відповідно до відомостей офіційного сайту Міністерства юстиції України проведення тендеру з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого майна було призначено на 28.04.2014 (а.с.148).
Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 "Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 427/25204, із змінами, наказано провести з 01.05.2014 у м.Києві, Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Відповідно до внесених змін, наказано провести обумовлений експеримент в Житомирській області з 06.08.2014 (а.с.146).
З огляду на вищенаведене, зібраними у справі доказами підтверджено, що в першому півріччі 2014 року Державною виконавчою службою України не було у встановленому порядку визначено спеціалізованих організацій для реалізації арештованого майна державними виконавцями, а Житомирська область до участі в експерименті з реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів була залучена лише в другому півріччі поточного року. Таким чином, доводи позивача про відсутність з об'єктивних причин можливості в державних виконавців Житомирської області в першому півріччі 2014 року здійснювати примусове виконання виконавчих документів шляхом реалізації арештованого майна, що мало наслідком зниження показників роботи по завершених документах, зменшення стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року, суд вважає обґрунтованими. При цьому суд враховує, що будь-які доводи на спростування зазначених обставин ні відповідачем, ні третьою особою не наведені та документально не підтверджені.
За встановлених обставин суд вважає, що зниження показників в роботі органів ДВС Житомирській області в першому півріччі 2014 року порівняно з аналогічним періодом 2013 року за відповідними напрямками роботи спричинене не відсутністю контролю зі сторони позивача, а незабезпеченням Державною виконавчою службою України умов та можливостей для здійснення державними виконавцями заходів примусового виконання рішень.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду даної адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не надав суду належних та допустимих доказів неналежного виконання службових обов'язків начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Омельченко Н.А. та доказів вини позивача у зниженні показників роботи управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області в першому півріччі 2014 року порівняно з аналогічним періодом 2013 року за відповідними напрямками роботи.
Суд відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем ст.148 КЗпП, а саме недотримання строків застосування дисциплінарного стягнення.
Так, відповідно до пункту 2.4. Порядку складання первинних звітів державних виконавців та зведених звітів за формою № 1 (піврічна) "Звіт про роботу органів державної виконавчої служби" (далі - Порядок), затвердженого Наказом Державної виконавчої служби України від 21.12.2011 № 66/2, зведений звіт про роботу органів ДВС подається управлінням державної виконавчої служби на паперових та електронних носіях до Державної виконавчої служби України до 20-го числа наступного місяця після звітного періоду. До зведеного звіту по регіону обов'язково включаються показники роботи відділів примусового виконання рішень.
Згідно п.2.12. Порядку бланк звіту про роботу органів державної виконавчої служби оформляється на папері формату А4 (орієнтація альбомна), прошивається і скріплюється печаткою відповідного органу ДВС.
Пунктом 2.16. Порядку встановлено, що примірник зведеного звіту управління Державної виконавчої служби України підписується начальником відповідного управління Державної виконавчої служби та скріплюється печаткою.
Відповідно до листа Державної виконавчої служби України від 23.06.2014 № 3-14/3.4/795, скерованого начальникам управлінь державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в областях та місті Києві, форма звітності № 1 "Звіт про роботу органів державної виконавчої служби" та аналітичні таблиці щодо оцінки діяльності органів державної виконавчої служби за І півріччя 2014 року подаються до Державної виконавчої служби України електронною поштою за вказаною адресою в термін до 22.07.2014, а також особисто начальниками управлінь державної виконавчої служби головних управлінь юстиції (Житомирська область - 30.07.2014) (а.с.35-37).
Суд встановив і сторонами не заперечується, що управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області звіт за 6 місяців 2014 року було направлено за електронною адресою, вказаною в листі Державної виконавчої служби України від 23.06.2014 № 3-14/3.4/795, 21.07.2014 про що свідчить супровідний лист (а.с.38).
З пояснень представника третьої особи встановлено, що зведений звіт про роботу органів державної виконавчої служби за І півріччя 2014 року підписано Головою Державної виконавчої служби України 05.08.2014, даний факт позивачем та представником відповідача не заперечувався.
Враховуючи результати аналізу зведеного звіту органів ДВС, Голова Державної виконавчої служби України Сторожук Д.А. листом від 07.08.2014 № 3-14/4.3/939 звернувся до начальника управління державної виконавчої служби ГУЮ у Житомирській області Омельченко Н.А. із проханням надати пояснення на ім'я Міністра юстиції України стосовно причин зниження показників за окремими напрямками роботи (а.с.83).
Вказане є документальним підтвердженням того, що саме 05.08.2014 були виявлені недоліки у роботі начальника управління державної виконавчої служби ГУЮ у Житомирській області Омельченко Н.А.
Листом від 11.08.2014 № ф-260/7/3.1-01 Омельченко Н.А. надала пояснення на ім'я Міністра юстиції України Петренка П.Д. щодо показників за деякими напрямками роботи органів ДВС Житомирської області за І півріччя 2014 року (а.с.86-93).
Даний лист підтверджує, що Міністерству юстиції України - органу, який уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення до Омельченко Н.А., стало відомо про зниження показників у роботі ДВС ГУЮ у Житомирській області лише 11.08.2014, а не 22.07.2014, як зазначається у позовній заяві позивачем.
Отже, місячний строк застосування дисциплінарного стягнення до Омельченко Н.А. спливає 12.09.2014, а оскаржуваний наказ Мін'юсту видано 05.09.2014, тобто у межах місячного строку, встановленого ст.148 КЗпП України.
Відповідно до статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяці з дня вчинення проступку.
Виходячи з викладеного, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що оскаржуваний наказ прийнятий Міністерством юстиції України з порушенням строків застосування дисциплінарного стягнення, передбачених статтею 148 КЗпП України.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач не дотримався приписів закону, діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення, а відтак наказ Міністерства юстиції України № 1934/к від 05.09.2014 не відповідає критеріям правомірності, установленим законом, порушує права та інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1934/к від 05.09.2014 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності Омельченко Н.А.".
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.А. Панкеєва
Судді С.В. Черноліхов
Є.Ю. Романченко