24 грудня 2014 року Справа № 803/2430/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Селянського (фермерського) господарства "Ластівка" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області звернулося з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства "Ластівка" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 628,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, які перебували в трудових відносинах з відповідачем та вийшли на пенсію.
В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за період з вересня по листопад 2014 року становить 628,32 грн. На підставі вищевикладеного Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі просить суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Ластівка" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з вересня по листопад 2014 року у розмірі 628,32 грн.
Позивач в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується надісланим відповідачу рекомендованою кореспонденцією повідомленням за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштове відправлення за № 4302508701579 повернулося 18.12.2014 року на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку від 16.12.2014 року - "за зазначеною адресою не проживає", тобто зазначене повідомлення не було вручене відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 КАС України слід вважати, що таке повідомлення вручене належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З врахуванням наведеного, справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності представників сторін, та згідно з ухвалою суду від 24.12.2014 року в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство "Ластівка" перебуває на обліку в УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених статтями 3-5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Так, згідно з частиною 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Стаття 2 цього Закону передбачає, що для цих платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" розмір збору визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, передбаченого статтею 2 цього Закону.
Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 січня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Судом встановлено, що відповідач Селянське (фермерське) господарство "Ластівка" підпадає під дію частини 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України на 2014 рік, а тому повинне сплачувати до Пенсійного фонду фактичні витрати на доставку та виплату пенсій.
УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області проведено та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2014 рік, проте відповідачем витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не сплачені у строк визначений законом.
Заборгованість за період з вересня по листопад 2014 року становить 628,32 грн.
Факт наявності заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах перед Пенсійним фондом в сумі 628,32 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за зазначений період, карткою особового рахунку боржника, розрахунком суми заборгованості.
Оскільки у відповідача перед УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі існує заборгованість по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за період з вересня по листопад 2014 року в сумі 628,32 грн., яка на сьогоднішній день не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Ластівка" заборгованості у сумі 628,32 грн. підлягають до задоволення в повному об'ємі.
Керуючись статтями 11, 128, 158, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Ластівка" (45066, Волинська область, с. Гончий брід, код ЄДРПОУ 20127665) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі (45000, Волинська область, м. Ковель, вулиця Незалежності, 101, ідентифікаційний код 37788984) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з вересня по листопад 2014 року у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 32 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк