22 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Гончара В.П., Ізмайлової Т.Л.,
Наумчука М.І., Олійник А.С.,
розглянувши заяву Беседіна Владислава Івановича, який діє від імені публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», приватного підприємства «Плутон», публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи: Дніпропетровська міська рада, приватний нотаріус Сімферопольського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_5, про визнання недійсним договору,
У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», приватного підприємства «Плутон», публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи: Дніпропетровська міська рада, приватний нотаріус Сімферопольського нотаріального округу, про визнання недійсним договору іпотеки від 14 березня 2006 року.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 14 березня 2006 року між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», приватним підприємством «Плутон» та товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД», який 14 березня 2006 року за № 2721 посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_5, предметом іпотеки, за умовами якого, є право оренди земельної ділянки площею 0,1522 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та об'єкт незавершеного будівництва - будівля комерційного призначення, що розташована на даній земельній ділянці. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року змінено у частині стягнення судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», приватного підприємства «Плутон», публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи: Дніпропетровська міська рада, приватний нотаріус Сімферопольського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_5, про визнання недійсним договору, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява Беседіна В.І., який діє від імені публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, - ст. ст. 15, 331, 355, 578 ЦК України, ст. ст. 5, 6, 16 Закону України «Про іпотеку».
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року, постанову Вищого господарського суду України від 5 жовтня 2010 року та постанову Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 суд першої інстанції з висновком якого погодилися суди апеляційної і касаційної інстанцій, виходив з того, що позивач разом з товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» стала співвласником (на праві спільної часткової власності) грошових внесків, матеріалів обладнання та іншого майна, що було використане в процесі будівництва офісного центру «Цивілізація» на перетині вул. Мечникова та вул. Сєрова у м. Дніпропетровську. Враховуючи те, що позивач своєї згоди на передачу в іпотеку об'єкту незавершеного будівництва, співвласником якого вона була, не давала, іпотекодавці не мали права на набуття у майбутньому у власність всього об'єкту незавершеного будівництва, що був переданий в іпотеку, суди вважали, що таке є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року, на яку заявник посилається як на підставу перегляду, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, погодився з висновком останнього про те, що згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на день укладення договору іпотеки) передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.
Як на підставу перегляду заявник посилається і на постанову Вищого господарського суду України від 5 жовтня 2010 року, якою постанову апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Предметом розгляду у вказаній справі була вимога про визнання недійсним договору іпотеки об'єкта незавершеного будівництва.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що суд касаційної інстанції, скасовуючи постанову апеляційного господарського суду і направляючи справу на новий апеляційний розгляд, виходив із того, що відповідно до ст. 331 ЦК України у випадку, коли договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у справі, у якій постановлена ухвала, про перегляд якої подано заяву, по іншому, ніж наданих в якості прикладів неоднакового застосування норм матеріального права, застосовані норми ст. 331 ЦК України щодо виникнення у осіб, які беруть участь у будівництві нерухомого майна, права власності на такий об'єкт, будівництво якого не завершене, а відповідно необхідність отримання згоди цих осіб при передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва, що передбачено ст. 6 Закону України «Про іпотеку», а також положення ч. 2 ст. 16 цього Закону щодо порядку передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва.
Наведене свідчить про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Як на підставу перегляду заявник посилається також і на постанову Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року.
Зазначена постанова прийнята Верховним Судом України в порядку Глави 3 Розділу V ЦПК України, а не як судом касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 2 Розділу V ЦПК України, в зв'язку з чим вона не може бути підставою перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2014 року.
Керуючись ст. ст. 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», приватного підприємства «Плутон», публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи: Дніпропетровська міська рада, приватний нотаріус Сімферопольського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_5, про визнання недійсним договору.
Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України, а копію ухвали разом із копією заяви - особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: В.П. Гончар Т.Л. Ізмайлова М.І. Наумчук А.С. Олійник