іменем україни
03 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мостової Г.І.,
суддів: Ізмайлова Т.Л.,
Наумчука М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 10 вересня 2014 року,
У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
На обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 02 листопада 2013 року позичив належний йому автомобіль марки «DAEWOO-SENS 1.Зі», 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, своєму товаришу ОСОБА_4 У ніч з 02 на 03 листопада 2013 року ОСОБА_4, близько 3-ої години ночі, зателефонував та повідомив, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Приїхавши на місце пригоди, позивач виявив, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участю водія ОСОБА_4, який керував автомобілем марки «DAEWOO-SENS 1.Зі», 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_3, який керував автомобілем марки «Фольксваген Т-4», відповідач, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не надав переваги у русі автомобілю під керуванням ОСОБА_4, та по вул. М. Рибалка, 30 допустив зіткнення, у зв'язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження. Працівники Державтоінспекції на місце дорожньо-транспортної пригоди не викликались. Розмір матеріальної шкоди у зв'язку пошкодженням автомобіля позивача, визначеної на підставі висновку автотоварознавчого дослідження, становить 12 718 грн 61 коп. На місці пригоди відповідач власноручно написав розписку про зобов'язання відшкодувати шкоду та передав позивачу власне посвідчення водія. Проте у подальшому відповідач відмовився добровільно відшкодувати завдану шкоду, у зв'язку з чим позивач звернувся із позовом до суду та просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 12 718 грн 61 коп., витрати, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 650 грн, вартість послуг поштового зв'язку для виклику відповідача в у розмірі 208 грн 68 коп., а також у відшкодуванні моральної шкоди 1 000 грн, а всього 14 577 грн 29 коп. та судові витрати по справі.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 10 вересня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій із ухваленням нового рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що у ніч з 02 на 03 листопада 2013 року по вул. Рибалка, 30 у м. Хмельницькому сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_4, який керував автомобілем марки «DAEWOO-SENS 1.Зі», 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, та водія ОСОБА_3, який керував автомобілем марки «Фольцваген Т-4».
Автомобіль марки «DAEWOO-SENS 1.Зі», 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, рухаючись прямо по правій смузі по вул. Рибалко зіткнувся з автомобілем марки «Фольцваген Т-4», 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_3, який здійснював поворот на право з лівої смуги в сторону будинку № 32 по вул. М. Рибалка. Унаслідок зіткнення пошкоджені ліва частина автомобіля марки «DAEWOO-SENS» та праві середні дверцята автомобіля марки «Фольцваген Т-4».
Автомобіль марки «DAEWOO-SENS 1.Зі», 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, належить на праві власності ОСОБА_2 Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Галицька», про що свідчить поліс № АЕ/2171428.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Фольцваген Транспортер», 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, застрахована ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», про що свідчить поліс № АС/3080500.
На місце дорожньо-транспортної пригоди працівники Державтоінспекції сторонами не викликались.
Згідно висновку № 042/12/2013 експертного автотоварознавчого дослідження станом на 05 грудня 2013 року (дату огляду) вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля марки «DAEWOO-SENS 1.Зі», 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, у цінах на 05 грудня 2013 року становить 12 718 грн 61 коп.
Вартість проведеного автотоварознавчого дослідження становить 650 грн. Для виклику відповідача на проведення огляду транспортного засобу позивачем сплачено вартість послуг поштового зв'язку у сумі 208 грн 68 коп.
Відповідач ОСОБА_3 написав розписку, в якій вказав, що виконуючи розворот по вул. Рибалко, 32 скоїв аварію, зіткнувся з автомобілем марки «DAEWOO-SENS», державний номер НОМЕР_2, був в стані алкогольного сп'яніння, зобов'язується виплатити ремонт автомобіля в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно керувалися положеннями ст. ст. 1166, 1188, 1192 ЦК України та обґрунтовано вважали, що пояснення позивача, свідків, розписка щодо перебування відповідача у стані алкогольного сп'яніння, не можуть свідчити про наявність обставин, з якими закон поєднує підстави для настання правової відповідальності у разі завдання шкоди, а тому правильно вважали, що представлені позивачем докази не можуть бути належними для визначення вини відповідача.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає положенням ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 10 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді: Т.Л. Ізмайлова
М.І. Наумчук