11 грудня 2014 р. Справа № 804/19261/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріКузнецов С.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача Аржанухін В.Л. Жерьобкін О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
21 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод трубопровідної арматури» (далі - позивач, ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної дер жавної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровсь кій області від 31.01.14 р. №0000342203.
В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.
Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 20.01.2014 року було здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» (код за ЄДРПОУ 03326877) у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року, за наслідками якої територіальним органом Міндоходів було складено акт № 114/2203/03326877 від 20.01.2014року, який отримано позивачем засобами по штового зв'язку 22.01.2014 року.
Згідно висновків отриманого акту ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» завищено залишок від'ємного значен ня, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), за листопад 2013 року на суму 405 038 грн.
Позивач вважає висновки такого акту невірними, безпідставними та такими, що суперечать положенням чинних законодавчих та нормативно-правових актів України, наявним у позивача документам та обліковим регістрам, які підтвер джують податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ, а прийняте у від ношенні ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» податкове повідомлення-рішення від 31.01.2014року № 0000342203 - неправомір ним, та позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Представник позивача у судове засідання з'явився, адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначив наступне.
Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 передбачено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до кодексу, що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається в рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду.
Враховуючи, що ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» тривають оскарження податкових повідомлень - рішень винесених Нікопольською ОДПІ, суми завищення залишку від'ємного значення, які встановленні в ході перевірок, не мають права на формування податкової звітності по рядку 24 декларації з ПДВ до закінчення оскаржень.
Виходячи з наведеного, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами, викладеними у позовній заяві не згодна, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 20.01.2014 року було здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» (код за ЄДРПОУ 03326877) у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року, за наслідками якої територіальним органом Міндоходів було складено акт №114/2203/03326877 від 20.01.2014року.
Згідно висновків отриманого позивачем акту ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» завищено залишок від'ємного значен ня, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), за листопад 2013 року на суму 405 038 грн.
У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що завищення вищезазначеного залишку від'ємного значення виникло у зв'язку з тим, що ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» не врахувало у звітній податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року результати здійснених органом державної податкової служби України перевірок:
- виїзної планової документальної перевірки, оформленої актом від 28.10.2013року № 873/04-07-22-01/03326877, на підставі якого Нікопольською ОДПІ 22.11.2013року було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0003192201 про зменшення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного подат кового періоду (рядок 24 декларації), на суму 230 659,00грн.;
- камеральної перевірки, оформленої актом від 29.10.2013 року № 888/22-03/03326877, на підставі якого Нікопольською ОДПІ 14.11.2013 року було прийня те податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0003062203 про зменшення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 деклара ції), за вересень 2013 року на суму 174 379,00 грн.
В судовому засіданні було встановлено, що висновок за наслідками вказаної камеральної перевірки було зроблено з урахуван ням висновків Нікопольською ОДПІ за актом про результати позапланової виїзної документальної перевірки, оформленої актом від 02.07.2013р. № 1815/153.03326877, на підставі якого 12.07.2013р. було винесене податкове пові домлення-рішення форми «В4» № 0001071503 на зменшення від 'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 174 379,00грн.
Не погоджуючись з положеннями та висновками вищезазначеного акту позивачем в Нікопольську ОДПІ було направлене заперечення до акту перевірки №114/2203/03326877 від 20.01.2014року.
Листом від 31.01.2014 року (вих. № 2340/10/22-03), отриманий Товариством засобами поштового зв'язку 05.02.2014 року Нікопольська ОДПІ повідомила ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» про те, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.
Разом з відповіддю на заперечення до акту перевірки № 114/2203/03326877 від 20.01.2014 року ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної ар матури» 05.02.2014року засобами поштового зв'язку листом від 31.01.2014року (вих. № 2364/10/22-03) було отримано від Нікопольської ОДПІ податкове повідомлення - рішення (форма В4) від 31.01.2014року № 0000342203 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2013року на 405 038,00грн., прийняте на підставі вищезазначеного акту.
Розв'язуючи спір суд зазначає, що відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до вимог п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з ураху ванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішен ня контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до су ду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Суд звертає увагу на той факт, що як зазначено в акті № 114/2203/03326877 від 20.01.2014 року та Нікопольсь кою ОДПІ не заперечується, усі податкові повідомлення-рішення (від 12.07.2013року № 0001071503, від 14.11.2013року № 0003062203 та від 22.11.2013 року № 0003192201), прийняті за наслідками проведених органом Міндоходів перевірок та які були підставою для формування висновків оскаржуваного акту про результати камеральної перевірки, станом на дату складання оскаржу ваного акту перебувають на адміністративному та судовому оскарженні в поряд ку, визначеному чинним Податковим Кодексом України.
За своїм змістом рядок 21.3 податкової декларації з ПДВ враховується при визначенні зобов'язань платника податку на додану вартість поточного податко вого періоду.
Враховуючи адміністративне та судове оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками минулих перевірок ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної армату ри», суд вважає, що до такого рядку підлягають включенню виклю чно результати тих перевірок платника податку, які на момент складання декларації з ПДВ за листопад 2013 року були узгоджені у відповідності з положеннями ст. 56 Податкового Кодексу України.
Враховуючи вищевикладене вважаємо, що Нікопольська ОДПІ при визна ченні правопорушень за актом камеральної перевірки №114/2203/03326877 від 20.01.2014 року передчасно використала висновки актів від 28.10.2013 року № 873/04-07-22-01/03326877 та від 29.10.2013 року № 888/22-03/03326877, і що у ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» як платника податку на додану вартість були відсутні правові підстави враховувати висновки попередніх актів перевірок, на підставі яких були винесені податкові повідомлен ня-рішення від 12.07.2013р. № 0001071503, від 14.11.2013р. №0003062203 та від 22.11.2013р. № 0003192201, у зв'язку з їх адміністративним та судовим оскарженням.
Отже, посилання Нікопольської ОДПІ в акті камеральної перевірки №114/2203/03326877 від 20.01.2014 року на необхідність врахування результатів попередніх перевірок, викладених в актах від 28.10.2013 року №873/04-07-22-01/03326877 та від 29.10.2013 року №888/22-03/03326877, не можна визнати таки ми, що відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема положенням Пода ткового Кодексу України, внаслідок чого існують підстави для перегляду виснов ків акту № 114/2203/03326877 від 20.01.2014р. та приведення їх у відповідність з чинним законодавством України.
У відповідності з вимогами п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України перед бачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган непра вильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючо го органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має пра во звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі за потреби з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказа ми, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пунк ту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Керуючись пунктами 56.1-56.3 статті 56 Податкового кодексу України ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» протягом 10 ка лендарних днів з дня отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення звернулося із скаргою від 10.02.2014р. № 82-8/58 на податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ форми «В4» від 31.01.2014р. № 0000342203 на адресу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що контро люючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийн яти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Абзацом 1 пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідно го контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку роз гляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.02.2014року (вих. № 1070/10/04-36-10-08-09) термін розгляду поданої товариством скарги був продовжений по 14 квітня 2014 року включно.
Таким чином, суд зазначає, що граничним терміном розгляду поданої ПАТ «Нікопольсь кий завод трубопровідної арматури» скарги та надсилання рішення за наслідками її розгляду на адресу ПАТ «Нікопольський завод трубопро відної арматури» є 14.04.2014р.
Суд звертає увагу на те, що ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в термін до 15.04.2014 року рішення про результати розгляду скарги на адресу ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» не направлено.
Абзацом 2 пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продо вженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої по садової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Таким чином враховуючи, що рішення про результати розгляду ска рги ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної ар матури» на податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ форми «В4» від 31.01.2014р. № 0000342203 ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не було надіслано на адресу ПАТ «Ні копольський завод трубопровідної арматури» про тягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь товариства як платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків, тобто з 15.04.2014 року.
Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).
Таким чином, висновки відповідача про безпідставне завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за листопад 2013 року у розмірі 405 038, 00 грн. не знайшли свого підтвердження у ході розгляду вказаної адміністративної справи.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення позову.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.01.2014 р. №0000342203.
Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» судові витрати в розмірі 487, 20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 16 грудня 2014 року
Суддя Н.В. Захарчук