Ухвала
Іменем України
24 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Умнової О.В.,
Кафідової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області, треті особи: реєстраційна служба Сумського міського управління юстиції, Сумська міська рада, виконавчий комітет Сумської міської ради, про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 12 серпня 2014 року,
У грудні 2013року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вони є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 та користувачами земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою. У 2013 році їм стало відомо, що у 1999 році ОСОБА_4 отримала державний акт про право власності на сусідню земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2. При цьому межі цих земельних ділянок накладються одна на одну, що призвело до порушення їхніх прав як землекористувачів. Ураховуючи викладене та те, що рішення Сумської міської ради, на підставі якого відповідачці було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, скасовано в судовому порядку, позивачі просили визнати зазначений державний акт недійсним та скасувати запис щодо його реєстрації.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 12 серпня 2014 року, позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено. Визнано державний акт на право власності на землю від 16 вересня 1999 року, виданий ОСОБА_4, недійсним та скасовано запис щодо його реєстрації.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Задовольняючи позов, суди на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що у зв'язку з визнанням преюдиційним рішенням суду від 27 березня 2007 року незаконності та скасуванням рішення Сумської міської ради від 28 квітня 1999 року щодо видачі ОСОБА_4 державного акта на право власності на земельну ділянку, такий державний акт є недійсним, оскільки згідно з рішенням суду він виданий з порушенням норм чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги про порушення позовної давності безпідставні, так як суди на підставі зібраних у справі доказів обґрунтовано встановили, що про існування незаконного державного акта позивачі дізналися у літку 2013 року із акта комісії Сумської міської ради.
Крім того, позивач ОСОБА_3 участі у розгляді справи у якій ухвалювалося рішення від 27 березня 2007 року не брав. Отже, позов пред'явлено у межах трирічного строку, який належить рахувати з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її прав.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 12 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: О.В. Умнова
О.В. Кафідова