24 грудня 2014 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: суддів: Лесько А.О., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ЦЕНТР» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 жовтня 2014 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 12 листопада 2014 року, в с т а н о в и л а: У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно наказу № 99 від 15 серпня 2012 року він був прийнятий на роботу до ТОВ «СКАТ-ЦЕНТР» на посаду охоронника 4 Управління ПАТ «РІВНЕ АЗОТ». При прийнятті на роботу відповідач зобов'язав його відразу написати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням без дати, яку керівник залишив у себе. Без такої заяви не приймали на роботу, і її були змушені писати всі нові працівники. 21 листопада 2013 року після спливу робочого часу його запросили до кабінету начальника підрозділу охорони ПАТ «РІВНЕ АЗОТ», де було повідомлено про звільнення з роботи за власним бажанням з 21 листопада 2013 року і пред'явлено наказ № 831 від 11 листопада 2013 року. Відповідно до положень ст. 38 КЗпП України заяви про звільнення за власним бажанням він не подавав, адміністрація товариства незаконно використала бланк і текст заяви, яку його зобов'язала написати під час прийняття на роботу 15 серпня 2012 року і неправомірно звільнила з роботи. У зв'язку з цим позивач просив поновити йому строк звернення до суду з позовом, поновити його на роботі на посаді охоронника 4 Управління ТОВ «СКАТ-ЦЕНТР» з місцем роботи на ПАТ « Рівнеазот»; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 3 150 грн. за місяць з дня незаконного звільнення; стягнути на його користь моральну шкоду у сумі 20 тис. грн. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено. Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 12 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції змінено, виключено з абзацу першого резолютивної частини рішення слова «у зв'язку з пропущенням строків позовної давності». У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про порушення норм матеріального і процесуального права безпідставні. Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваних судових рішень без змін. Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 жовтня 2014 року у незміненій частині та рішення апеляційного суду Рівненської області від 12 листопада 2014 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А.О. Лесько Д.Д. Луспеник С.Ф. Хопта