24 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро Земля» до ОСОБА_4 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2014 року,
У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Квадро Земля» (далі - ТОВ «Квадро Земля») звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 11 жовтня 2013 року ним сплачено ОСОБА_4 передоплату за оренду земельної ділянки в розмірі 6 965 грн. Проте договір оренди укладений та зареєстрований не був, земельною ділянкою товариство не користувалося.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 6 965 грн та проценти за користування цими коштами в розмірі 245 грн 12 коп.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Квадро Земля» безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 5 920 грн 25 коп. та проценти за користування коштами в розмірі 30 грн 60 коп. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_5, просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення міськрайонного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що відповідач безпідставно отримав від ОСОБА_4 грошові кошти, оскільки договір оренди земельної ділянки між ними не пройшов державну реєстрацію, отже, є неукладеним, а в такому випадку застосовуються положення глави 83 ЦК України (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Крім того, судом установлено, що відповідач уклав договір оренди земельної ділянки з іншим орендодавцем, який є чинним.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько С.Ф. Хопта