іменем україни
24 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Гримич М.К., Колодійчука В.М.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року,
У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 04 липня 2005 року ОСОБА_3 отримала кредитні кошти у розмірі 28 960 тис. доларів США на строк до 04 липня 2025 року. На забезпечення виконання умов кредитного договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договори поруки. У результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку боржник та його поручителі, незважаючи на вимоги, не погасили. Враховуючи викладене та з урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 641 доларів США та 49 816 грн. 98 коп.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2014 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та, ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 641,05 доларів США та 49 816 грн. 98 коп.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року рішення місцевого суду частково скасовано. Відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом відповідно до договорів поруки. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «Надра» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Отже, судові рішення в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 не оскаржені, тому в касаційному порядку не переглядаються (ч. 1 ст. 335 ЦПК України).
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що поручителі як солідарні боржники не виконали взятого на себе зобов'язання з погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3
Частково скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи в задоволенні позову до поручителів, апеляційний суд виходив із того, що позивач пропустив встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк для звернення з позовом до поручителів, що є підставою для припинення їхньої поруки.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Вказаним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
Судами встановлено, що 04 липня 2005 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 28 960 тис. доларів США на строк до 04 липня 2025 року.
На забезпечення виконання умов кредитного договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договори поруки.
Пред'являючи позов, ПАТ КБ «Надра» посилалось на те, що у результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку боржник та його поручителі, незважаючи на вимоги, не погасили.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Апеляційний суд дійшов до передчасного висновку про те, що порука ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в повному обсязі припинилася в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Так, під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.
ОСОБА_3 (а, відтак, і поручителі) взяла на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 04 липня 2025 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами згідно з графіком платежів.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Апеляційний суд у порушення ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України не перевірив та не дав належної правової оцінки твердженням позивача про те, що своє право на дострокове повернення суми кредиту він реалізував лише у квітні 2014 року. Суд апеляційної інстанції не врахував того, що до цього дня сторони продовжили виконувати свої права та обов'язки відповідно до первинних умов кредитного договору - згідно з графіком щомісячного погашення кредиту, нараховуючи при цьому неустойку за прострочення сплати чергових платежів.
Отже, заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, виникла в боржника за період з грудня 2012 року до квітня 2014 року (часу звернення позивача до суду) у зв'язку з несплатою боржником поточних щомісячних платежів із погашення кредиту та процентів за користування ним.
Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Оскільки відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч. 4 ст. 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.
З системного аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Отже, з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.
У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.
Указаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-20цс14 та від 17 вересня 2014 року № 6-53цс14, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.
Апеляційний суд наведеного не врахував та не звернув уваги на те, що кредит було надано до 2025 року і строк виконання основного зобов'язання до пред'явлення позову банк не змінював, хоча позичальник з грудня 2012 року перестала сплачувати чергові платежі. При цьому суд апеляційної інстанції у порушення ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України не встановив шестимісячного строку припинення поруки щодо кожного з несплачених боржником платежів, а тому дійшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні позову до поручителів.
Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи в частині, що стосується поручителів, апеляційним судом не встановлені, рішення апеляційного суду в цій частині не відповідає вимогам ст. ст. 212, 213, 303 ЦПК України щодо оцінки доказів та законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року в частині вирішення позову публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: М.К. Гримич
В.М. Колодійчук
О.В. Умнова
І.М. Фаловська