Ухвала
Іменем України
24 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Кафідової О.В.,
Колодійчука В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вознесеньского міськрайонного суду Миколаївської області від 26 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2014 року,
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 26 серпня 2010 року через підвищення напруги в електромережі, яке сталося з вини публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго»), вийшли з ладу належні йому електричні пристрої загальною вартістю 4 292 грн. 68 коп. Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 4 292 грн. 68 коп. та моральну шкоду у розмірі 2 тис. грн.
Рішенням Вознесеньского міськрайонного суду Миколаївської області від 26 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що позивач не довів, що протиправні дії відповідача 26 серпня 2010 року призвели до пошкодження електроприладів у його будинку. При цьому, звертаючись з позовом до суду лише у листопаді 2013 року позивач не виконав свого процесуального обов'язку, передбаченого ст. ст. 10, 60 ЦПК України, і не довів того, що його майну завдано шкоду, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і настанням негативних наслідків для позивача.
Суди обґрунтовано вказали й на те, що позивачу належало довести і те, що він дотримався встановленого порядку звернення з претензією до постачальника електроенергії (виклику для замірів напруги спеціалістів, складання відповідного акту, тощо). Вказаний порядок передбачений як умовами договору між сторонами, так і п. 52 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вознесеньского міськрайонного суду Миколаївської області від 26 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: О.В. Кафідова
В.М. Колодійчук