Справа: № 825/2659/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
11 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Епель О.В., Костюк Л.О.,
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного державного інспектора Північного інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Рак Світлани Віталіївни про визнання дій протизаконними, скасування припису та протоколу, -
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного державного інспектора Північного інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Рак Світлани Віталіївни про визнання дій протизаконними, скасування припису та протоколу.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п.1 і п.4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову перевірку позивача щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено відповідний Акт №647 від 26.06.2013 року.
Перевіркою встановлено невиконання позивачем вимог припису інспекції від 29.03.2012 року № 22, а саме, заборони експлуатації закінченого будівництвом об'єкту: приміщення будинку (приміщень І поверху відповідно до технічного паспорту від 21.12.2009 року: « 1-1», «1-2», « 1-3», « 1-4», «1-5», « 1-6», « 1-7» та « 1-8») по вул. Комсомольська, 44 в сел. Козелець, Козелецького району, Чернігівської області.
На підставі виявлених порушень, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, а також винесено оскаржений припис №300 від 26.06.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача зупинити експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту з 27.06.2013 року до прийняття його в експлуатацію.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем перевірку позивача проведено, зокрема, на підставі Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок №553).
Відповідно до п.1 Порядку № 553, він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Проте, як вбачається зі Звіту Державного підприємства «Чернігівський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України» від 21.06.2012 року №0839.12.74-45.21.1 будинок позивача, перевірка якого проводилась, віднесено до ІІ категорії складності.
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, щодо протиправності дій відповідача, оскільки зазначеним порядком передбачено проведення перевірок саме IV і V категорії складеності, а будинок позивача віднесено до ІІ категорії.
Згідно з п.9 частини четвертої ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Проте, як вбачається з технічного паспорту, будинок садибного типу, що належить позивачу, збудований 1917 року та 2005 року реконструйований позивачем.
Оскільки законодавством не передбачено право відповідача забороняти експлуатацію реконструйованих будівель шляхом винесення припису про усунення порушень вимог законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач діяв поза межами своїх повноважень, а тому оскаржений припис є неправомірним та підлягає скасуванню.
Зазначені висновки суду апеляційної інстанції також збігаються з позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою, зокрема, в його постанові від 16.05.2013 року у справі №К/9991/59324/12.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що припис складено з порушенням норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, тому у цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо складання протоколу б/н щодо зупинення експлуатації закінченого будівництвом об'єкту від 26.06.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.17 вищезазначеної Постанови КМУ №553 від 23.05.2011 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складається у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Правовий аналіз зазначеної норми дозволяє дійти до висновку, що умовою складання такого протоколу є наявність у суб'єкта господарювання, який перевіряється, порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Крім того, відповідно до статті 17 КАС України, протокол не є нормативно - правовим актом.
З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки протокол не підлягає окремому оскарженню.
Таким чином, основною передумовою для винесення за результатами державного архітектурно-будівельного контролю припису та постанови є факт встановлення за його результатами порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення у справі, яким вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року - скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким вимоги позивача ОСОБА_2 до Головного державного інспектора Північного інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Рак Світлани Віталіївни про визнання дій протизаконними, скасування припису та протоколу - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії головного державного інспектора Північного інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Рак Світлани Віталіївни вчиненні при складанні 26.06.2013 року припису №300 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області №300 від 26.06.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В задоволенні решти вимог адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст постанови суду виготовлено 18.12.2014 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Епель О.В.
Костюк Л.О.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Епель О.В.
Костюк Л.О.