16 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2137/14
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, у справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рилка", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи, -
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року в задоволені позовних вимог щодо визнання недійсними установчих документів відповідача та припинення його юридичної особи - відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, так як підприємство відповідача є фіктивним, що підтверджено відповідними свідченнями засновника підприємства, а тому це є підставою для припинення юридичною особи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Рилка" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності 12.06.2014 року та засновником підприємства є гр. ОСОБА_1
З пояснень, які надано вищевказаною особою працівнику податкового органу слідує, що стати засновником ТОВ "Рилка" він погодився на прохання інших осіб та стверджує, що до фінансово-господарської діяльності даного підприємства не має ніякого відношення. В той же час ним не заперечено факту підписання статутних документів та реєстрації їх у нотаріуса.
Податковим органом зроблено висновок, що оскільки реєстрацію підприємства здійснено з порушенням чинного законодавства України, то дане товариство не набуло цивільної право- та дієздатності, що є підставою для скасування установчих документів та припинення юридичної особи.
За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.
Підпунктом 20.1.12 п.20.1 ст.20 цього Кодексу визначено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Статтею 55 -1 Господарського кодексу України встановлені ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, а саме: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Судовою колегією встановлено, що єдиною підставою для звернення податкового органу до суду із позовом про припинення вищевказаної юридичної особи, є пояснення засновника ТОВ "Рилка", у яких останнім вказано про те, що він не має жодного відношення до господарської діяльності свого підприємства, проте ним не заперечено факт підписання установчих документів та їх реєстрацію (а.с.8-12).
Колегія суддів не погоджується з такими діями позивача, оскільки податковим органом не надано належних доказів на підтвердження обставин, які є підставою для припинення юридичної особи та визнання недійсними її установчих документів.
Колегія суддів вважає, що правові підстави визнання недійсними установчих документів юридичної особи внаслідок фіктивного підприємництва виникають лише у разі доведеності в порядку кримінального провадження ознак цієї фіктивності в діях керівництва суб'єкта господарювання, а пояснення засновника підприємства викладені в протоколі допиту свідка, не являються належними доказами на підтвердження фіктивної діяльності відповідача або такої, що створена всупереч інтересам держави.
Такої ж правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" та у своїх численних судових рішеннях по аналогічним справам, зокрема по справі №К/800/50977/14 від 07.10.2014 року, №К/800/55459/14 від 03.11.2014 року та №К/800/57287/14 від 12.11.2014 року.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло