16 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3291/13-а
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року відмовлено в задоволені позову про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №000261702 від 23.01.2013 року, на суму за основним платежем - 184358 грн. та за штрафними санкціями 22790,50 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як підприємцем проведено реальні угоди зі своїми контрагентами, за період з січня 2010 року по вересень 2012, що надає право позивачу віднести суми за даними операціями до складу свого податкового кредиту з ПДВ, а тому податкове повідомлення-рішення є неправомірним.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 11.12.2012 року по 17.12.2012 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з підприємствами-контрагентами ТОВ "Метаком Миколаїв", ТОВ "Полігон-Маг", ТОВ "Ам-рест", ТОВ "Аудит-Пром-Консалтинг", ПП "Вілія Експотрейд", ТОВ "Мик-Будівництво" та ТОВ "Премьера-Ойл", про що складено акт №4029/17-200/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198 та п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого підприємцем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, на184358 грн.
Порушення полягає у тому, що між позивачем та вищевказаними контрагентами укладено безтоварні угоди, які не спрямовані на реальне настання наслідків, а тому підприємцем неправомірно занижено розмір ПДВ за січень 2010 року - вересень 2012 року.
За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000261702 від 23.01.2013 року, якими позивачу збільшено розмір ПДВ на вказану суму та застосовано штрафні (фінансові) санкції, на суму 22790,50 грн.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо відсутності товарності проведених операцій, а тому податкове повідомлення-рішення є правомірним, з чим не погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем занижено ПДВ за січень 2010 року - вересень 2012 року, на суму 184358 грн.
На формування розміру ПДВ за дані періоди вплинули господарські операції позивача з ТОВ "Метаком Миколаїв", ТОВ "Полігон-Маг", ТОВ "Ам-рест", ТОВ "Аудит-Пром-Консалтинг", ПП "Вілія Експотрейд", ТОВ "Мик-Будівництво" та ТОВ "Премьера-Ойл" щодо придбання у даних контрагентів палива та запчастин для ремонту транспортних засобів позивача, які використовуються ним для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень.
На підтвердження господарських відносин позивача з даними контрагентами судом зібрано наступну первинну документацію: копії відповідних договорів (т.1 а.с.76, 182, 213, т.2 а.с.12, 42, 67, 129, т.3 а.с.2), податкові накладні на товар (т.1 а.с.181, 212, т.2 а.с.17, 46, 66, 83, 103, 118, т.3 а.с.5-6, 10-11, 15-21, ), видаткові накладні та рахунки-фактури, якими підтверджено факт передачі товару позивачу (т.1. а.с.79-80, 85-86, 91-92, 101-102, 106-107, 112-113, 177-178, 207, т.2 а.с.16, 41, 45, 73, 94, 99, 113, т.3 а.с.7, 12), картки обліку запчастин на складі позивача (т.1 а.с.81-83, 87-89, 93-99, 103-104, 108-110, 114-116, 194-197, 215-218, т.2 а.с.7-11, 84-87), товарно-транспортні накладні та доручення водіям, якими підтверджено факт перевезення товарів (т.1 а.с.173-176, 186-193, т.3 а.с.13-75), платіжні документи, що підтверджують факт оплати придбаного товару (т.1 а.с.162-164, 166, 169, 179-180, 208-210, т.2 а.с.18-21, 47-49, 74, т.3 а.с.8-9) та докази подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності (т.1 а.с.118-161).
Судовою колегією досліджено дані документи та встановлено, що основними видами діяльності позивача є діяльність нерегулярного пасажирського транспорту (т.1 а.с.13), а тому з метою її провадження між позивачем та вищевказаними контрагентами укладено договори щодо придбання палива та запчастин для ремонту транспортних засобів, а належними доказами підтверджено фактичне отримання даного товару, його оплату та використання у власній господарській діяльності, тобто позивачем доведено товарність проведених операції.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем підтверджено розмір ПДВ за вказаний період - то оскаржуване рішення податкового органу є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Колегія суддів також зазначає, що позивачем добросовісно придбано товари у вищевказаних юридичних осіб, а тому, якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб.
Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у постанові від 09.09.2008 року, по справі №21-500во08, від 01.06.2010 року, по справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року, по справі №21-47а10.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи, та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №000261702 від 23 січня 2013 року.
Стягнути з Державного Бюджету України, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги, у розмірі 4279,23 гривні.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло