25 грудня 2014 року м. Львів Справа № 876/7437/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 16 березня 2012 року по справі № 0311/1677/12 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії,
ОСОБА_1 06 липня 2011 року звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком починаючи з 03 березня 2011 року, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком починаючи з березня 2011 року та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення в розмірі двох мінімальної заробітної плати в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Позовні вимоги обґрунтовувала вимогами статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 16 березня 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03 березня 2011 року по 22 липня 2011 року із врахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В решті позову відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що нарахування та виплату позивачу державної пенсії проведено правомірно, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», а також тим, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може застосовуватись виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відповідно до пункту 3 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
За змістом частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано управлінням Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на рішення суду першої інстанції щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату позивачу державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком за період з 03 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, суд апеляційної інстанції перевіряє справу в цій частині в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є інвалідом III групи, належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Всупереч вимогам статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування та виплату позивачу державної пенсії проведено у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 836 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Крім того слід зазначити, що пунктом 7 частини 1 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, відповідно до якого у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
До набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, до правовідносин щодо нарахування та виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії повинні застосовуватись положення статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, суд правильно задовольнив позовні вимоги в цій частині до 22 липня 2011 року.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись статтями 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Маневицького районного суду Волинської області від 16 березня 2012 року по справі № 0311/1677/12 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський