25 грудня 2014 року м. Львів Справа № 876/11993/13
Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2013 року по справі № 349/599/13-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії,
ОСОБА_1 02 квітня 2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати йому підвищення до пенсії як дитині війни не в повному розмірі та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2013 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що вона має право на підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії, оскільки вказані виплати належать до державних гарантій та не можуть бути обмежені чи скасовані жодним нормативно-правовим актом.
Оскільки особами, які беруть участь у справі, не подано клопотання про розгляд справи за їх участю, суд відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Позивач належить до числа осіб, на яких поширюються державні соціальні гарантії, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» у 2012-2013 роках норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 та 2013 роки відповідно.
Тобто, у 2012-2013 роках повноваження визначати порядок та розміри виплат зазначеної категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог вказаних норм Законів України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та «Про Державний бюджет України на 2013 рік» 28 грудня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», яка набрала чинності 01 січня 2012 року.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, у 2012-2013 роках підвищення до пенсії як дитині війни, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховується та виплачується у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо здійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в межах шестимісячного строку звернення до суду є безпідставними, а відтак, задоволенню не підлягають.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254, 256 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2013 року по справі № 349/599/13-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський