04 грудня 2014 рокусправа № 804/10628/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі № 804/10628/13-а за позовом приватного підприємства „Дніпроагроресурс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватне підприємство „Дніпроагроресурс" (далі за текстом - ПП „Дніпроагроресурс") звернулось до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - Верхньодніпровська ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000172220, №0000182220 від 14 березня 2013 року, прийняті Верхньодніпровською ОДПІ.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0000172220, №0000182220 від 14 березня 2013 року, прийняті Верхньодніпровською ОДПІ.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.05.2000 року ПП „Дніпроагроресурс" зареєстроване Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.
З 28.01.2013 року по 01.02.2013 року Верхньодніпровською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП „Дніпроагроресурс" по взаємовідносинам з ТОВ „Лігран" за грудень 2011 року та квітень 2012 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 08 лютого 2013 року № 107/222-30895955, в якому встановлено нереальність здійснення господарських операцій в частині придбання ПП „Дніпроагроресурс" товару у ТОВ „Лігран" та його подальшої реалізації; порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 , п.п 135.4.1 п.135.4 , п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.138.4 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток у сумі 6 800,53 грн.; порушення ст.185, п. 187.1 ст.187, ст.188, п. 198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на суму 2 805,04 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 14 березня 2013 року були прийняті та направлені позивачу податкове повідомлення-рішення №0000172220 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 3 506,30 грн., з яких 2 805,04 грн. основний платіж, 701,26 грн. штрафні (фінансові) санкції; та податкове повідомлення-рішення № 0000182220 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 800,53 грн., з яких 6 800,53грн. основний платіж, 0,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Судом встановлено, що 16.12.2011 року між позивачем та ТОВ „Лігран" укладено договір №161211, предметом якого є купівля-продаж електрообладнання та приладдя, та договір поставки №371 від 13.03.2012 року предметом якого є витратні матеріали.
На виконання умов зазначених договорів ТОВ „Лігран" на адресу ПП„Дніпроагроресурс" видало видаткові накладні №161211 від 16.12.2011 року, №2012111 від 19.12.2011 року, №191211 від 19.12.2011 року, №371/2 від 10.04.2012 року, податкові накладні №497 від 16.12.2011 року, №555 від 19.12.2011 року, №554 від 19.12.2011 року, №526 від 10.04.2012 року.
Розрахунки за отримані послуги підтверджуються платіжними дорученнями №44 від 30.08.2012 року, №27 від 09.07.2012 року, №26 від 04.07.2012 року.
Сума ПДВ по господарських операціях з ТОВ "Лігран" відображена ПП"Дніпроагроресурс" у складі податкового кредиту, а вартість витрат віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування .
Транспортування здійснювалось без залучення сторонніх транспортних підприємств, на орендованому транспорті у ОСОБА_1 згідно договору позички від 01.01.2011 року та у ПП Кандаурова згідно договору №2/01 від 04.01.2011 року.
Придбану у ТОВ „Лігран" продукцію реалізовано Верхньодніпровській районній санітарно-епідеміологічній станції за договорами №161201 від 16.12.2011 року, №191201 від 19.12.2011 року, №191202 від 19.12.2011 року та ПАТ „Дніпропетровський крохмалепатоковий комбінат" за договором №130112 від 13.01.2012 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із протиправності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-ріщень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника податку сум ПДВ за такими накладними.
Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).
Згідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.
Судом першої інстанції на підставі досліджених первинних документів зроблено обґрунтований висновок, що надані позивачем первинні документи, підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність в Україні?, ст. 44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р.
Щодо доводів податкового органу про те, що операції між ПП „Дніпроагроресурс" та ТОВ „Лігран" не мають реального характеру, з огляду на акт від 28.12.2012 року №7250/224/34656476 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Лігран" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ „Інфотерм" за червень 2011 року, ТОВ „Олімп" за вересень 2011 року, ПП „СВ Гермес" за березень 2011 року, ТОВ „Форест" за червень 2011 року, ТОВ „Пасіфік" за вересень 2011 року, БПП „Сура" за вересень 2011 року, ТОВ „Кафепродакшн" за січень 2011 року, ТОВ „Хімагросервіс" за листопад 2011 року, яким зазначено відсутність у ТОВ „Лігран" об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період 2011-2012 роки, порушення ТОВ „Лігран" статті 185 Податкового кодексу країни в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару з контрагентами-постачальниками та контрагентами -покупцями, зазначеними в таблиці, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги зазначені посилання відповідача, оскільки в даному випадку перевірці підлягала діяльність ТОВ „Лігран" і його контрагентів, а не діяльність безпосередньо з ПП „Дніпроагроресурс". Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі №804/1724/13-а було визнано протиправними дії податкового органу, щодо проведення перевірки та щодо формування в акті перевірки висновків про визнання відсутності у ТОВ „Лігран" об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів підприємствам-покупцям у період з 2011-2012 рр.
Враховуючи наведене, оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, судом першої інстанції було досліджено співвідношення між документальним підтвердженням права позивача на податковий кредит та обставинами реального здійснення господарських операцій, за наслідками аналізу якого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій та протиправність оскаржуваних податкових повідомленнь - рішеннь.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі № 804/10628/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров