04 грудня 2014 рокусправа № 804/7993/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжелдортранс" до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Савойя" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000821500 від 30 травня 2013 року, -
В червні 2013 року ТОВ "Ремжелдортранс" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 року №0000821500, яким збільшено ТОВ "Ремжелдортранс" на підставі акту №107/222/33576086 від 18.05.2013 року грошові зобов'язання за платежем податку на додану вартість на 143333 грн. 30 коп. в тому числі за основним платежем на 114666,64 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 28666,66 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000821500.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача згідно наказу Криворізької північної МДПІ від 16.05.2013 року №556 та на підставі ст.20 пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 79, ст. 85, ст. 86 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ремжелдортранс" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ «Савойя» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року.
За результатами перевірки складено акт №107/22/33576086 від 18.05.2013 року (а.с.14-41).
Перевіркою встановлено, зокрема, такі порушення: п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст. 186, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI в результаті чого: ТОВ «Ремжелдортранс» завищено податковий кредит з податку на додану вартість по операціям за липень 2012 р. на 114666,64 грн., який відображено у податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2013 року на суму 61333,32 грн, грудень 2012 року 53333,32 грн., в результаті чого занижено податковий кредит на суму ПДВ 114666,64 грн:
за вересень 2012 року на суму - 61333,32 грн;
за грудень 2012 року на суму - 53333,32 грн.
28.05.2013 року позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки подав заперечення, які Криворізькою північною МДПІ листом від 30.05.2013 року №7537/10/22.4 були залишені без змін (а.с.47-51).
30.05.2013 року відповідачем на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000821500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 143333,3 грн. (за основним платежем 114666,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 28666,66 грн.) (а.с.53).
Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ТОВ «Савойя».
Зокрема, між ТОВ "Ремжелдортранс", як покупцем, та ТОВ «Савойя», як постачальником, укладено договір №145 від 02.07.2012 року, де постачальник зобов'язався передати покупцю у власність, а покупець належним чином прийняти та оплатити продукцію у кількості та в строки, передбачені в специфікації (а.с.54-56).
Згідно зі Специфікацією №1 на поставку продукції від 02.07.2012 року, ТОВ «Савойя» поставляє ТОВ "Ремжелдортранс" товар (80 одиниць) загальною вартістю 687 999,84 грн., у тому числі ПДВ 20% 114 666,64 грн. (а.с.57).
Факт виконання господарських операцій між ТОВ "Ремжелдортранс" та ТОВ «Савойя» підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, а саме: видатковими накладними №РН-0000001 від 03.07.2012р. та №РН-0000002 від 06.07.2012р., податковою накладною №2 від 05.07.2012р., товарно-транспортними накладними №0301 від 03.07.2012р., №0601 від 06.07.2012р., прибутковими накладними №РЖ-0000123 від 03.07.2012 р. та №РЖ-0000124 від 06.07.2012р., виписками банку, картками складського обліку матеріалів, оборотно-сальдовими відомостями по балансовим рахункам, звітами по проводкам за липень-серпень 2012р., акти списання ТМЦ для виготовлення індивідуально визначених номерів вагонів та іншими документами.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Згідно положень ст. 201 зазначеного Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються обов'язкові реквізити. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що господарські операції за перевіряємий період дійсно здійснювалися між позивачем та його контрагентом, що підтверджується належними первинними документами.
Також судом встановлено, що внаслідок вчинення дій позивача та ТОВ «Савойя»
відбулися реальні зміни майнового стану.
Також суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність документів, які б містили відомості про походження товару (сертифікати якості виробника, технічні умови та інші документи) не є первинними документами в розумінні Закону №996, оскільки не містять інформації про господарську операцію та не підтверджують її здійснення, та їх наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві, а відтак, відсутність відомостей про походження товару (сертифікати якості виробника, технічні умови та інші документи) не може бути підставою для висновку про відсутність факту придбання товару.
Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. N1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Крім того, суд зазначає, що відповідач грунтує свої висновки про нереальність господарських операцій тільки на припущеннях, не надаючи належних доказів суду.
Приймаючи до уваги той факт, що відповідач, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірність своїх рішень, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду - залишити без змін.
Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук