23 грудня 2014 рокусправа № 2а-6758/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення по справі № 2а-6758/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеннях прав, свобод та інтересів з 01.01.2006 року по 31.12.2008 рік та вважати пропуск поважною причиною, визнати неправомірною зі сторони Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя відмову в перерахунку допомоги на оздоровлення у відповідності за ст. ст. 13, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя на його користь недоотриману допомогу на оздоровлення за 2006 р, 2007 р., 2008 р. в сумі 3709 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2010 року справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2006-2008 роки залишено без розгляду.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2010 року залишено без змін.
12.03.2013 року від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року в роз'ясненні зазначеного судового рішення відмовлено.
06 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про прийняття додаткового судового рішення, обґрунтувавши своє звернення тим, що на його думку, не всі обставини враховані при розгляді справи апеляційним судом та просив усунути неповноту ухвали від 02.12.2011 року у справі № 2а-6758/10.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Колегією суддів встановлено, що в обґрунтування заявленого клопотання про винесення додаткового рішення у справі, позивач посилався на необхідність усунути неповноту ухвали від 02.12.2011 року у справі № 2а-6758/10, а саме: розглянути клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду за представленими поважними підставами, за адміністративним позовом «Про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2006-2008 роки», визнати пропуск звернення до суду поважною причиною. Також просив вирішити питання розгляду клопотання про судові витрати, бо йдеться про кінцеві ухвалу у справі - залишити позовну заяву без розгляду (ухвала міського суду Ленінського району м. Запоріжжя від 24.12.2010 р. справ № 2а-6758/10).
Проте, колегія суддів не вбачає в зазначених обставинах підстав для ухвалення додаткового рішення, що визначені в частині 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, заявлене позивачем клопотання про винесення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 168, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 2а-6758/10.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко