м. Вінниця
24 грудня 2014 р. Справа № 802/4185/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління
ДФС у Вінницькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
04 грудня 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 2304,98 гривень, яка в добровільному порядку ним не погашена, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду з вимогами щодо її стягнення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Проте, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин невручення поштової кореспонденції - "за зазначеною адресою не проживає".
Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши адміністративну справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Вінницької міської ради 17 серпня 2005 року та перебуває на обліку у Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції головного управління ДФС у Вінницькій області з 30 серпня 2005 року.
Судом встановлено, що відповідач обрав спрощену систему оподаткування, подавши 30 серпня 2005 року відповідну заяву до податкового органу (а.с.19). З даної заяви слідує, що ФОП ОСОБА_1 відноситься до другої групи платників єдиного податку.
Із матеріалів справи випливає, що за відповідачем рахується заборгованість станом на 04.12.2014 року в розмірі 2304,98 гривень, яка виникла в зв'язку із несплатою грошового зобов'язання по сплаті єдиного податку.
Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми позову (а.с.6).
Крім того, ОСОБА_1 направлялась податкова вимога №30 від 09 січня 2013 року (а.с.22), проте, залишилась невиконаною.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, Кодекс) передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 глави 1 розділу 14 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Положеннями пункту 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Статтею 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи, суду не надано.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2) до місцевого бюджету м. Вінниці кошти у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку станом на 04.12.2014 року в розмірі 2304,98 гривень (дві тисячі триста чотири гривні 98 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.