Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі
головуючого ОСОБА_5.,
суддів ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
за участю прокурора ОСОБА_8.,
розглянула в судовому засіданні 25 грудня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 січня 2012 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2014 року.
Вироком Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 січня 2012 засуджено
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого, востаннє 04.10.2005 року за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років і 4 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 25.06.2010 року умовно-достроково на 2 роки 2 місяці і 17 днів,
· за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років і 6 місяців з конфіскацією майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2014 року вирок районного суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що вони разом з ОСОБА_3, 30 липня 2011 року перебуваючи поряд із будинком № 14 по вул. Третьякевича у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, за попередньою змовою між собою, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_4 відкрито заволоділи майном останнього на загальну суму 1 385 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а матеріали справи направити на новий апеляційний розгляд. Посилається при цьому на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі внаслідок суворості. Вказує також, що суд апеляційної інстанції постановив невмотивовану ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 377 КПК України в редакції 1960 року, та не врахував всіх обставин справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8., який вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_2 у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України в редакції 1960 року, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. Тому, при розгляді доводів касаційної скарги захисника колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами.
Суд належним чином проаналізував наявні в матеріалах справи докази, на підтвердження винності засудженого ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, тобто, скоєнні розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи , що зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, особою, яка раніше вчинила розбій, й дотримуючись вимог ст. 334 КПК України в редакції 1960 року, належно обґрунтував свої висновки у вироку та відповідно до них кваліфікував злочинні дії ОСОБА_2
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні й детально викладених у вироку, і є обґрунтованим.
Участь ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами кримінальної справи та дослідженими по справі доказами, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_4, показаннями свідків, протоколами очних ставок, протоколами огляду місця події, протоколами відтворення обстановки та обставин події, яким суд дав належну оцінку.
Доводи касаційної скарги про відсутність з боку засудженого ОСОБА_2 застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу та з погрози застосування такого насильства спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що саме ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 здійснили на нього розбійний напад, хто саме з них наніс удар йому в голову він не бачив, але коли отямився, то побачив у ОСОБА_2 в руках свій мобільний телефон, а ОСОБА_3 почав висловлювати йому погрози застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я та забрав у нього всі грошові кошти. Після того, як засуджені з місця скоєння злочину зникли, ОСОБА_4 побачив, що у нього з руки зник годинник, яким засуджені заволоділи під час перебування його без свідомості.
Суд, безпосередньо дослідив зібрані по справі докази, здійснив їх оцінку у повній відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, встановивши обставини справи з належною повнотою.
Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженому покарання, суд у повній мірі дотримався вимог зазначеного закону.
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, наслідків учиненого, даних про його особи, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, наведених у вироку.
Апеляційний суд, відповідно до ст. 377 КПК України в редакції 1960 року, при перегляді справи щодо ОСОБА_2, в тому числі і за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, перевірив усі викладені в ній доводи, аналогічні доводам, викладеним у касаційній скарзі та зробив правильний висновок про те, що судом першої інстанції було взято до уваги всі обставини справи, які також були предметом розгляду суду апеляційної інстанцій, і яким судом дана належна оцінка та який не знайшов підстав для задоволення апеляції, зазначивши в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення, з якими погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника не вбачається.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 січня 2012 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2014 року ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді:
_________________ ________________ _________________
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7