"22" грудня 2014 р. Справа № 908/4182/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.
при секретарі Кузнецовій І.В.,
за участю представників сторін:
представника Об'єднання "Донецькпродторг" - Пожидаєва Д.В., за довіреністю від 14 листопада 2014 року, б/н,
позивача-Павленко Л.М., за довіреністю від 11 лютого 2014 року, б/н.
1-го відповідача- Єгорченкова О.О., за довіреністю від 27.10.2014 року, б/н,
2-го відповідача-не зявився,
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання "Донецькпродторг" (вх. №4188 З/1-35) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13 листопада 2014 року по справі №908/4182/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", м. Донецьк;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", м. Донецьк;
про стягнення заборгованості за договором іпотечного кредитування " 2-40-06 від 29.06.2006 р. в розмірі 62115311,60 грн., -
До господарського суду Запорізької області 20.10.2014 року надійшла позовна заява від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" про стягнення з останніх солідарно заборгованості за Договором іпотечного кредитування (договір про іпотечний борг) № 2-40-06 від 29.06.2006 р. у розмірі 62115311,60 грн., з яких: строкова заборгованість по кредиту становить 180924924066,78 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 61269935,22 гривень; заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом становить 1907241,20 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 645887,23 гривень; заборгованість за нарахованими відсотками за період з 01.07.2014 р. по 09.07.2014 р. становить 572172,36 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 193766,17 гривень; пеня за простроченими відсотками становить 4522,98 гривень; прострочена комісія становить 1200 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2014 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4182/14, присвоєно номер провадження 22/17/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 13.11.2014 року.
Крім того, 12.11.2014 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об'єднання "Донецькпродторг" як третьої особи по справі №908/4182/14, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" про визнання недійсним з моменту укладення Договору іпотечного кредитування (договір про іпотечний борг) № 2-40-06 від 29.06.2006 р. з урахуванням усіх змін та доповнень до нього.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13 листопада 2014 по справі (суддя Ярешко О.В.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто Об'єднанню "Донецькпродторг" без розгляду на підставі п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Об'єднання "Донецькпродторг" з ухвалою господарського суду не погодилось, звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, матеріали справи повернути до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.
У судове засідання, яке відбулось 23 грудня 2014 року з'явились представник Об'єднання "Донецькпродторг", позивача та першого відповідача.
Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що явка другого відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності за наявними матеріалами у справі.
Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено наступні обставини справи.
12.11.2014 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об'єднання "ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ" як третьої особи по справі №908/4182/14, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" про визнання недійсним з моменту укладення Договору іпотечного кредитування (договір про іпотечний борг) № 2-40-06 від 29.06.2006 р. з урахуванням усіх змін та доповнень до нього.
Втім, ухвалою господарського суду Запорізької області від 13 листопада 2014 по справі (суддя Ярешко О.В.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто Об'єднанню "Донецькпродторг" без розгляду на підставі п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Дана ухвала суду першої інстанції була мотивована нетотожністю позовної вимоги Об'єднання "Донецькпродторг" з первісною вимогою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та не поданням Об'єднанням "Донецькпродторг" належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, а також не доведеністю підстав для відстрочення сплати судового збору.
Не погоджуючись з даним висновком суду, в обґрунтуванні апеляційної скарги Об'єднання "Донецькпродторг" зазначає про пов'язаність (тотожність) позовних вимог. В той же час наголошує на ненаданні правової оцінки судом першої інстанції клопотанню про відстрочення сплати судового збору з огляду на зупинення роботи усіх банківських установ відповідно Постанови Правління НБУ №446 від 06.08.2014 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представника Об'єднання "Донецькпродторг", позивача та першого відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість та законність ухвали господарського суду від 13 листопада 2014 року по справі №908/4182/14 виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.
Пунктом 1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору.
За змістом норми ст. 26 ГПК України під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий спір між позивачем і відповідачем.
Самостійними вимогами в розумінні наведеної статті є вимоги особи, яка вважає, що вона також перебуває в матеріальних правовідносинах із відповідачем і її право порушено відповідачем. Третя особа із самостійними вимогами переслідує мету вирішити спір на свою користь.
Разом з тим, самостійна вимога повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.
Крім того, положенням пункту 1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» закріплена пряма нормативна вказівка, що у випадку коли третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.
Колегія суддів звертає увагу, що вимогою за позовом Об'єднання "Донецькпродторг" є визнання недійсним Договору іпотечного кредитування № 2-40-06 від 29.06.2006 р., натомість як за первісним позовом вимогою є стягнення коштів за Договором іпотечного кредитування № 2-40-06 від 29.06.2006 р.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вимога за позовом Об'єднання "Донецькпродторг" не стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі та не є тотожною вимозі за первісним позовом, відповідно, зазначена особа не може бути допущена до участі в справі.
Одночасно судова колегія апеляційної інстанції, всупереч доводам апеляційної скарги Об'єднання "Донецькпродторг" повністю розділяє правову позицію господарського суду Запорізької області щодо повернення позовної заяви з підстав відсутності доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку, враховуючи наступне.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені ст. ст. 54 - 57 Господарського процесуального Кодексу України.
Положенням статті 57 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності до п. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розмір ставок судового збору (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент судового збору.
Так, відповідно до приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру дорівнює 2 (два) відсотки ціни позову, але не менше 1,5 (півтора) розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.), за подання позовної заяви не майнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
В той же час, з аналізу матеріалів справи встановлено, що Об'єднанням "Донецькпродторг" до суду першої інстанції було подано лише клопотання про відстрочення сплати судового збору (том 2 а.с. 61), з посиланням на неможливість сплатити судового збору в зазначеному розмірі одночасно з поданням позову, так як в м. Донецьку відповідно до Постанови Правління НБУ № 466 від 06.08.2014 р. зупинено роботу всіх банківськіх установ.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Згідно зі статтею 1 вказаного Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом, і включається до складу судових витрат. За статтею 2 вказаного Закону платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Разом з тим, у відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судом апеляційної інстанції акцентується увага, що положенням даною статті передбачено виключно право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. встановлено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Системний аналіз вищезазначених нормативних положень дає підстави судовій колегії визначати обов'язкову умову відстрочення судом судового збору за подання позовної заяви - доведеність відповідними засобами доказування перешкоди сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, з огляду на майновий стан.
У відповідності до положення п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011,обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Приписами ст.ст. 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Однак, як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви жодного доказу на підтвердження скрутного матеріального становища, як підстави відстрочення сплати судового збору, Об'єднанням "Донецькпродторг" не було надано.
Натомість останній оперував виключно фактом зупинення роботи усіх банківських установ в місті Донецьку відповідно до Постанови Правління НБУ №446 від 06.08.2014 року, що в свою чергу не є належною законодавчою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення роботи усіх банківських установ в місті Донецьку відповідно до Постанови Правління НБУ №446 від 06.08.2014 року, не має виключного характеру та не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору, враховуючи можливість здійснення оплати судового збору в іншому місці (окрім міста Донецька), надання доручення сплатити судовий збір від свого імені іншими особами, які не знаходяться в місті Донецьку.
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, в порушення приписів ст.33 ГПК України, Об'єднанням «ДОНЕЦЬКПРОДТОРГ» не доведено обставин, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору.
У відповідності до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
У зв'язку з чим, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду констатує про законність та обґрунтованість повернення господарським судом Запорізької області відповідною ухвалою зустрічної позовної заяви Об'єднання "Донецькпродторг".
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 13 листопада 2014 року по справі №908/4182/14 винесена на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання Об'єднання "Донецькпродторг", викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду першої інстанції не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для її скасування.
З огляду на той факт, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, - колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Об'єднання "Донецькпродторг" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13 листопада 2014 року по справі №908/4182/14 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 25 грудня 2014 року.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Хачатрян В.С.