04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" грудня 2014 р. Справа№ 910/15002/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках"
на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014р.
у справі № 910/15002/14 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Підприємство з експлуатації електричних мереж ,,Центральна енергетична компанія"
до Публічного акціонерного товариства ,,Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство ,,Національний депозитарій України"
про стягнення 781,75 грн.
Приватне акціонерне товариство ,,Підприємство з експлуатації електричних мереж ,,Центральна енергетична компанія" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" (далі - відповідач) про стягнення 781,75 грн. авансового платежу.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.09.2014р. залучено до участі у справі № 910/15002/14 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство ,,Національний депозитарій України".
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі № 910/15002/14 позові вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 781,75 грн. авансового платежу, 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність правових підстав для їх задоволення. Зокрема, суд першої інстанції врахував припинення договірних зобов'язань сторін у зв'язку з передачею відповідачем 05.08.2013р. третій особі глобальних сертифікатів, тимчасових глобальних сертифікатів випусків цінних паперів, свідоцтва про знерухомлення іменних цінних паперів, сертифікатів цінних паперів на пред'явника та документів позивача - емітента, що були об'єктом надання депозитарних послуг за договором про обслуговування емісії цінних паперів від 30.10.2002р. № Е-137/02, та факт ненадання відповідачем попередньо оплачених позивачем депозитарних послуг в розмірі 781,75 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі №910/15002/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки судом першої інстанції неправильно було застосовано норми матеріального права. Зокрема, скаржник вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ст.ст. 387, 400 ЦК України, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами виникли з договірних відносин. Крім того, на думку скаржника, судом першої інстанції невірно витлумачено абз. 2 п. 13 розділу VI Закону України ,,Про депозитарну систему України", відповідно до якого з дня передачі глобального сертифіката Національному депозитарію України останній вважається правонаступником прав та обов'язків інших депозитаріїв за договорами про обслуговування емісії цінних паперів, укладеними між емітентами та депозитаріями.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 22.12.2014р.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає про її необґрунтованість та просить залишити оскаржуване рішення без змін.
Третя особа, відповідно до наданих письмових пояснень також зазначила про необґрунтованість апеляційної скарги та просила залишити рішення суду без змін.
В судовому засіданні 22.12.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача та представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2002р. між Закритим акціонерним товариством ,,Підприємство з експлуатації електричних мереж ,,Дніпрообленерго - Сервіс", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство ,,Підприємство з експлуатації електричних мереж ,,Центральна енергетична компанія" (далі - емітент, позивач) та Відкритим акціонерним товариством ,,Міжрегіональний фондовий союз", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство ,,Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", яке було перейменовано у Приватне акціонерне товариство ,,Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", яке, в свою чергу, перейменовано в Публічне акціонерне товариство ,,Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" (далі - депозитарій, відповідач) був укладений договір про обслуговування емісії цінних паперів № Е-137/02 (далі - договір, т.1, а.с. 11-15).
Відповідно до п.1.1 договору емітент (позивач) доручив, а депозитарій (відповідач) взяв на себе зобов'язання надавати емітенту послуги щодо обслуговування випуску цінних паперів емітентів: прийом на зберігання від емітента глобального(их) (тимчасового(их) глобального(их)) сертифікату(ів) випуску(ів) цінних паперів емітента, відкриття та ведення рахунку емітента у цінних паперах та окремого рахунку щодо викуплених емітентом цінних паперів власного випуску, виконання операцій емітента з випуском цінних паперів на підставі розпоряджень (наказів) емітента або його представника.
За змістом п. 2.1 договору депозитарій взяв на себе зобов'язання, зокрема, прийняти на зберігання оформлений глобальний сертифікат (тимчасовий глобальний сертифікат) випуску цінних паперів емітента; здійснювати зберігання глобального(их) сертифіката(ів) (тимчасового(их) глобального(их) сертифіката(ів)) та обліковувати цінні папери, що оформлені глобальним сертифікатом; здійснювати ведення рахунку у цінних паперах емітента шляхом виконання операцій, згідно з порядком, у термін, що обумовлені Регламентом депозитарію, якщо здійснення цих операцій не суперечить чинному законодавству України.
Відповідно до п. 3.1 договору емітент оплачує послуги депозитарію згідно з цим договором відповідно до затверджених тарифів депозитарію, які наведені у ст. 12 договору.
Згідно з п. 3.2 договору емітент оплачує послуги депозитарію по цьому договору на умовах попередньої оплати авансом на календарний квартал (надалі - період). Оплата послуг депозитарію здійснюється на підставі рахунків та актів-рахунків (п. 3.3 договору).
Щомісяця депозитарій складає акт-рахунок прийому-здачі депозитарних послуг за місяць та надає емітенту два підписаних уповноваженою особою та засвідчених печаткою, примірники акту - рахунку до 10-го числа наступного місяця. В акт-рахунок включається вартість виконаних депозитарних послуг та розрахунок авансового платежу на наступний період (п. 3.3.2 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з моменту його підписання.
Договір може бути розірваний з наступним закриттям рахунку і цінних паперах емітента в разі, зокрема, інших випадків, які затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
На виконання умов договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача за надання послуг депозитарія грошові кошти (авансовий платіж) в сумі 1 042,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1717 від 18.06.2013р.
05.08.2013р. на виконання плану - графіку передачі цінних паперів на депозитарне обслуговування до ПАТ ,,Національний депозитарій України", погодженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.07.2013р. № 1188 відповідач передав цінні папери позивача на депозитарне обслуговування до ПАТ ,,Національний депозитарій України". Починаючи з 05.08.2013р. послуги з депозитарного обслуговування цінних паперів позивача в подальшому надає ПАТ ,,Національний депозитарій України".
Між позивачем та відповідачем станом на 05.08.2013р. був складений акт-рахунок № АЕ-028657 від 05.08.2013р. приймання-передачі депозитарних послуг, виконаних за період 01.08.2013 - 05.08.2013р. за договором про обслуговування емісії цінних паперів № Е-137/02 від 30.10.2002р., відповідно до якого залишок авансу емітента на 01.08.2013р. становить 942,72 грн., виконано депозитарних послуг за період 01.08.2013р. - 05.08.2013р. на суму - 160,97 грн., залишок авансу емітента на 05.08.2013р. становить 781,75 грн. (т.1, а.с. 21).
Також між сторонами у справі складений акт звіряння розрахунків № АЗ-05263 від 05.08.2013р. за період з 01.01.2012р. по 05.08.2013р., відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 05.08.2013р. становить 781,75 грн. (т.1, а.с. 22). Зазначений акт звіряння розрахунків підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 05.08.2013р. відповідач послуги з депозитарного обслуговування цінних паперів позивача не надає, та раніше сплачений аванс не повертає.
Станом на 17.07.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 781,75 грн., підтвердженням чому є акт звіряння розрахунків № АЗ-05263 від 05.08.2013р.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 26.05.2014р., в якій зазначив, що відповідно до акту звіряння розрахунків № АЗ-05263 від 05.08.2013р. за відповідачем станом на 05.08.2013р. за договором про обслуговування емісії цінних паперів від 30.10.2002р. № Е-137/02 рахується заборгованість в сумі 781,75 грн., у зв'язку з чим позивач вимагав протягом 7 календарних днів з моменту направлення вказаної претензії повернути грошові кошти в сумі 781,75 грн., що становлять залишок невикористаного відповідачем авансового платежу, сплаченого позивачем за надання депозитарних послуг за договором.
Відповідач вимоги претензії не виконав, відповіді не надіслав, кошти, сплачені в якості авансу не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 781,75 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, пославшись, зокрема, на безпідставність утримання грошових коштів позивача, що знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів, враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України ,,Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України ,,Про депозитарну систему України" Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку розробити та затвердити протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону, зокрема, порядок передачі цінних паперів на депозитарне обслуговування до Центрального депозитарію цінних паперів.
Згідно п. 13 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України ,,Про депозитарну систему України" депозитаріям цінних паперів протягом року з дня опублікування цього Закону, з урахуванням вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, забезпечити передання всіх глобальних сертифікатів на зберігання Національному депозитарію України.
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Закону України ,,Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та на виконання пунктів 5 та 13 розділу VI Закону України ,,Про депозитарну систему України" прийнято рішення ,,Про затвердження Порядку передачі цінних паперів на депозитарне обслуговування до Центрального депозитарію цінних паперів" від 26.03.2013р. № 430 (далі - Порядок).
Зазначеним рішенням (п. 9) НКЦПФР вирішила ПрАТ ,,Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" (далі - ВДЦП) забезпечити передавання, а ПАТ ,,Національний депозитарій України" (далі - Центральний депозитарій) - приймання цінних паперів усіх випусків, які обслуговуються ВДЦП, відповідно до вимог Порядку.
Зазначеним Порядком встановлено вимоги до дій ПАТ ,,Національний депозитарій України" (далі - Центральний депозитарій), депозитаріїв цінних паперів, зберігачів цінних паперів (далі - зберігачі), емітентів цінних паперів (далі - емітенти), реєстроутримувачів та інших професійних учасників фондового ринку, пов'язаних з передаванням усіх цінних паперів бездокументарної форми існування на зберігання та обслуговування до Центрального депозитарію (п. 1 Порядку).
Передача цінних паперів від Депозитарію до Центрального депозитарію здійснюється поетапно окремими групами випусків цінних паперів (далі - партія). Кількість випусків у певній партії та перелік випусків цінних паперів, які включаються до певної партії, визначаються планом-графіком, який узгоджується між Депозитарієм і Центральним депозитарієм, затверджується ними та погоджується Комісією. Комісія не пізніше наступного робочого дня з дня погодження плану-графіка передачі певної партії цінних паперів розміщує його на своєму офіційному сайті (п. 3 Порядку).
Згідно з п. 6 Порядку Депозитарій на дату передачі відповідно до плану-графіка передає до Центрального депозитарію, зокрема:
- глобальні сертифікати, тимчасові глобальні сертифікати, свідоцтва про знерухомлення іменних цінних паперів, виписки з особового рахунку номінального утримувача, видані реєстроутримувачами, сертифікати цінних паперів на пред'явника, що включені до певної партії;
- передавальні розпорядження щодо внесення реєстроутримувачами до відповідних систем реєстрів змін, пов'язаних із відображенням переміщення цінних паперів від номінального утримувача - Депозитарію до номінального утримувача - Центрального депозитарію;
- відповідні Переліки (у формі паперового документа);
- документи, що стосуються кожного випуску цінних паперів, глобальний сертифікат та/або тимчасовий глобальний сертифікат якого передається до Центрального депозитарію (копія свідоцтва про реєстрацію випуску, копія рішення про розміщення цінних паперів, копія рішення про випуск цінних паперів, копія плану приватизації, копія плану розміщення акцій, копія проспекту емісії цінних паперів);
- документи, що стосуються відповідних емітентів (договори про обслуговування емісії цінних паперів, в тому числі додаткові угоди до них, документи, що подавалися емітентом для відкриття рахунку у цінних паперах, ідентифікації емітента та керуючого його рахунком в цінних паперах (за наявності керуючого рахунком) та на підставі яких уносилися останні зміни до анкети рахунку у цінних паперах, анкети керуючого рахунком (за умови унесення таких змін)).
На виконання п. 13 розділу VI Закону України ,,Про депозитарну систему України", Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 430 від 26.03.2013р. та на виконання плану-графіку передачі цінних паперів на депозитарне обслуговування до ПАТ ,,Національний депозитарій України", погодженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.07.2013р. № 1188, відповідач передав, а ПАТ ,,Національний депозитарій України" прийняв глобальні сертифікати, тимчасові глобальні сертифікати випусків цінних паперів, свідоцтва про знерухомлення іменних цінних паперів, сертифікати цінних паперів на пред'явника та документи позивача - емітента, про що складений відповідний акт приймання-передавання від 05.08.2013 року № 9129, який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств.
Між позивачем та ПАТ ,,Національний депозитарій України" на виконання приписів чинного законодавства був укладений договір про обслуговування емісії цінних паперів від 11.10.2013р. № Е-9361/п.
Відповідно до абз. 2 п. 13 розділу VI Закону України ,,Про депозитарну систему України" з дня передачі глобального сертифіката на зберігання Національному депозитарію України Національний депозитарій України вважається правонаступником прав та обов'язків інших депозитаріїв за договорами про обслуговування емісії цінних паперів, укладеними між емітентами та депозитаріями.
Відповідач листом № 13144 від 06.11.2013р. повідомив ПАТ ,,Національний депозитарій України", що з дня передачі глобального сертифікату на зберігання Національному депозитарію України останній є правонаступником прав та обов'язків інших депозитаріїв за договорами про обслуговування емісії цінних паперів, що, на думку відповідача, означає також перехід усіх майнових прав та обов'язків щодо цих договорів у вигляді дебіторської заборгованості в сумі 609 567,85 грн. та кредиторської - в сумі 2 125 142,15 грн. та, враховуючи викладене, повідомив про необхідність ПАТ ,,Національний депозитарій України" сплатити на користь відповідача ціну майнових прав (компенсацію за відступлені права вимоги за надані емітентам депозитарні послуги) у сумі 609 567,85 грн. та надати відповідачу інформацію щодо банківських реквізитів для перерахування на користь третьої особи суми зобов'язань з надання депозитарних послуг по одержаних від емітентів авансах.
У відповідь на даний лист, ПАТ ,,Національний депозитарій України" надіслало відповідачу лист від 20.01.2014р. № 80/09, яким зазначило, що відповідно до абз. 2 п. 13 розділу VI Закону України ,,Про депозитарну систему України" до ПАТ ,,Національний депозитарій України" переходить обов'язок надавати емітентам депозитарні послуги починаючи з дня, наступного за днем передачі глобального сертифікату випуску, однак не є підставою для переходу невиконаних відповідачем зобов'язань перед емітентом з надання депозитарних послуг на суму сплачених авансових платежів за такі послуги, так само як і не є підставою для переходу до ПАТ ,,Національний депозитарій України" права вимоги щодо сплати дебіторської заборгованості, що існувала у певного емітента перед відповідачем за надані депозитарні послуги. А тому, на думку третьої особи, вирішення питань майнових вимог емітентів до відповідача щодо повернення сплачених авансових платежів за послуги, що не були надані, так само як і майнові вимоги відповідача до емітентів щодо стягнення заборгованості за вже надані депозитарні послуги має відбуватись в передбаченому для договірних правовідносин законодавством порядку.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як зазначалось вище, на виконання умов договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача за надання послуг депозитарія грошові кошти (авансовий платіж) в сумі 1 042,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1717 від 18.06.2013р.
Відповідно до акту-рахунку № АЕ-028657 від 05.08.2013р. приймання-передачі депозитарних послуг, виконаних за період 01.08.2013 - 05.08.2013р. за договором про обслуговування емісії цінних паперів № Е-137/02 від 30.10.2002р., відповідно до якого залишок авансу емітента на 01.08.2013р. становить 942,72 грн., виконано депозитарних послуг за період 01.08.2013р. - 05.08.2013р. на суму - 160,97 грн., залишок авансу емітента на 05.08.2013р. становить 781,75 грн. (т.1, а.с. 21).
Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України, що кореспондується з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Оскільки 05.08.2013р. на виконання вимог Закону України ,,Про депозитарну систему України", зокрема, п. 13 розділу VI, Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 430 від 26.03.2013р. та на виконання плану-графіку передачі цінних паперів на депозитарне обслуговування до ПАТ ,,Національний депозитарій України", погодженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.07.2013р. № 1188, відповідач передав, а третя особа - ПАТ ,,Національний депозитарій України" прийняв глобальні сертифікати, тимчасові глобальні сертифікати випусків цінних паперів, свідоцтва про знерухомлення іменних цінних паперів, сертифікати цінних паперів на пред'явника та документи позивача - емітента, що були об'єктом надання депозитарних послуг за договором про обслуговування емісії цінних паперів від 30.10.2002 року № Е-137/02, відтак господарські зобов'язання позивача та відповідача у справі, що виникли на основі цього договору припинились.
За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За таких обставин, враховуючи припинення договірних зобов'язань сторін у зв'язку з передачею відповідачем 05.08.2013р. третій особі глобальних сертифікатів, тимчасових глобальних сертифікатів випусків цінних паперів, свідоцтва про знерухомлення іменних цінних паперів, сертифікатів цінних паперів на пред'явника та документи позивача - емітента, що були об'єктом надання депозитарних послуг за договором про обслуговування емісії цінних паперів від 30.10.2002 року № Е-137/02, а також враховуючи факт ненадання відповідачем попередньо оплачених позивачем депозитарних послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належні позивачу грошові кошти у сумі 781,75 грн. знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав, доказів протилежного останній суду не надав, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Водночас, колегія суддів погоджується з відповідачем в тому, що посилання суду першої інстанції на положення ст.ст. 387, 400 ЦК України є невірним, оскільки зазначені норми врегульовують підстави та порядок витребування власником свого майна, яким заволоділи незаконно, без достатніх правових підстав. У даному ж випадку, грошові кошти сплачені відповідачу на виконання умов договору про обслуговування емісії цінних паперів № Е-137/02, який згодом, як підстава набуття коштів відпав, тому посилання на ст.ст. 387, 400 ЦК України слід вилучити з тексту рішення.
Проте, зазначене не вплинуло на правильність рішення суду про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції невірно витлумачено абз. 2 п. 13 розділу VI Закону України ,,Про депозитарну систему України", відповідно до якого з дня передачі глобального сертифіката Національному депозитарію України останній вважається правонаступником прав та обов'язків інших депозитаріїв за договорами про обслуговування емісії цінних паперів, укладеними між емітентами та депозитаріями. Таким чином, на думку відповідача, у нього відсутній обов'язок з повернення позивачу невикористаної частини авансового платежу, оскільки третя особа у відповідності до приписів чинного законодавства та в силу приписів абз. 2 п. 13 розділу VI Закону є правонаступником прав і обов'язків інших депозитаріїв за відповідними договорами про обслуговування емісії цінних паперів у повному обсязі, що існував станом на дату передачі відповідних глобальних сертифікатів на зберігання третій особі, та свідчить про заміну сторони відповідного договору (відповідача на третю особу).
Колегія суддів не може погодитися з доводами скаржника та вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до положень абз. 2 п. 13 розділу VI Закону України ,,Про депозитарну систему України" з дня передачі глобального сертифіката на зберігання Національному депозитарію України Національний депозитарій України вважається правонаступником прав та обов'язків інших депозитаріїв за договорами про обслуговування емісії цінних паперів, укладеними між емітентами та депозитаріями.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно ч. 3 ст. 510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 512 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Належними та допустимими доказами правонаступництва щодо окремого зобов'язання є відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт/розподільчий баланс та статут правонаступника, однак матеріали справи таких документів не містять, та реорганізації відповідача, зокрема, шляхом злиття, приєднання, поділу чи перетворення в ПАТ ,,Національний депозитарій України", що є підставою в силу вимог ст. 104 ЦК України для переходу майна, прав та обов'язків до правонаступників, не відбулось, що підтверджується статутом відповідача.
Крім того, приписи Закону України ,,Про депозитарну систему України" не містять положень щодо правонаступництва ПАТ ,,Національний депозитарій України" в частині заміни сторони - первісного кредитора/боржника за попереднім договором обслуговування емісії цінних паперів, та в частині розрахунків за послуги, а навпаки, п. 4 Рішення НКЦПФР від 26.03.2013р. № 430 встановлено, що емітентам цінних паперів, які обслуговуються ВДЦП, протягом тридцяти календарних днів після отримання від Центрального депозитарію повідомлення про приймання ним на зберігання та обслуговування випущених ними цінних паперів укласти з Центральним депозитарієм договір про обслуговування емісії цінних паперів та надати документи, що передбачені його внутрішніми документами для відкриття емітенту рахунку у цінних паперах.
З аналізу положень договору про обслуговування емісії цінних паперів від 11.10.2013 року № Е-9361/п, укладеного між позивачем та третьою особою також не вбачається, що ПАТ ,,Національний депозитарій України" замінює відповідача за договором про обслуговування емісії цінних паперів від 30.10.2002р. № Е-137/02 щодо прав та обов'язків, які належать відповідачу.
Таким чином, ПАТ ,,Національний депозитарій України" надає депозитарні послуги позивачу на підставі відповідного договору, укладеного між ними, яким між сторонами погоджено порядок та обсяги надання послуг, а також вартість та порядок їх оплати, а положення Закону не містять обов'язку третьої особи надати депозитарні послуги емітентам з урахування здійснених ними авансових платежів за попередніми договорами про обслуговування емісій цінних паперів.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі №910/15002/14, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення є законним та має бути залишено без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
1. Рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у справі № 910/15002/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко
Повний текст складено та підписано 25.12.2014р.