25.12.2014 року Справа № 904/6895/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Ситниковій М.Ю.
Представники сторін:
позивача - Лисенко Л.Л., довіреність № 23 від 26.03.2014р.;
відповідача - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.105);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш», м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 року по справі № 904/6895/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Міськшляхрембуд», м.Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш», м.Дніпропетровськ
про стягнення 34 230,89 грн.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 року у справі № 904/6895/14 (суддя Панна С.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Міськшляхрембуд», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш», м.Дніпропетровськ про стягнення 34 230,89 грн. позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 31 659,49 грн. основного боргу, 2394,02 грн. пені, 478,77 грн. - 3% річних та 1827 грн. судового збору (а.с.93-95).
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості виконаних робіт; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.525, 526, 599, 625, 837 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - ПАТ «Дніпроважмаш», посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема:
- господарським судом було порушено право відповідача на захист своїх інтересів, оскільки суд не задовольнив клопотання ПАТ «Дніпроважмаш» про відкладення розгляду справи в зв'язку з тимчасовою неможливістю надання витребуваних судом документів;
- також господарський суд не скористався своїм правом, передбаченим ст.83 ГПК України, на зменшення розміру неустойки, яка підлягала стягненню з відповідача, враховуючи що підприємство останнього пов'язане з металургійною промисловістю, на яку впливає мирова та вітчизняна криза, тому скаржник просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду змінити, задовольнив позов частково, зменшивши розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.96 ГПК України, не скористався; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.12.2014р. (а.с.98). В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, зазначаючи, що рішення господарського суду є законним, обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.
24.12.2014р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника про відкладення розгляду справи в зв'язку з тимчасовою неможливістю явки повноважного представника та надання додаткових документів для обґрунтування правової позиції відповідача. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, свідчить про належне повідомлення скаржника про час та місце судового засідання; по-друге, підприємство відповідача не є фізичною особою - підприємцем, має певну штатну чисельність працівників та не позбавлений права уповноважити іншого працівника для участі в судовому засіданні або звернутись до інших фахівців в галузі права для надання правової допомоги, по-третє, до клопотання не надано жодного доказу причин поважності неможливості явки представника в засідання в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України; отже, зазначені в клопотанні обставини не є поважними причинами неявки представника підприємства в судове засідання. Крім цього, скаржник на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2014р. не був позбавлений права надати певні докази на обґрунтування доводів апеляційної скарги до дня судового засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Дніпроважмаш» м.Дніпропетровськ («замовник» за договором, відповідач по справі, скаржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Міськшляхрембуд» м.Дніпропетровськ ("підрядник" за договором, позивач по справі) був укладений договір № 12-18П, відповідно до предмету якого "замовник" доручає, а «підрядник» зобов'язується виконати роботи по влаштуванню асфальтобетонного покриття на території завод Дніпроважмаш (п.п.1.1 р.1 договору (а.с.10-12)).
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.9 розділу 2 договору сторони погодили, що строк виконання робіт - 5 робочих днів, після виконання «замовником» умов п.3.5 цього договору: з 07.05.2012р. до 14.05.2012р.; «підрядник» приступає до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від «замовника» передоплати згідно п.3.5 цього договору; об'єм та характер робіт, що передбачений в п.1.1 цього договору, визначається «Кошторисом», вартість робіт - «Договірною ціною» згідно ДБН Д.І. 1-1-2000р. з доповненнями, які є невід»ємною частиною цього договору та підставою для здійснення взаємних розрахунків; договірна ціна підлягає зміні у випадку: зміни (збільшення/зменшення) обсягів робіт, зміни виду робіт, за домовленістю сторін.
Пунктами 3.1-3.7 розділу 3 договору сторони визначили, що договірна ціна всіх робіт, що доручаються «підряднику», передбачених п.1.1 договору відповідно до «Кошторисів» та «Договірних цін» складає 180 765,98 грн. , в тому числі ПДВ 30 127,66 грн.; договірна ціна є динамічною, уточнюється по фактичним витратам, згідно діючих на момент виконання робіт калькуляцій, договірних цін, що регулюються ринковими відносинами; оплата здійснюється в національній валюті України; форма оплати: перерахування коштів на поточний рахунок «підрядника» або іншим способом за домовленістю між сторонами; «замовник» до початку виконання робіт зобов'язаний перерахувати «підряднику» аванс в розмірі 100% вартості матеріалів, передбачених в договірній ціні, що становить 149 538,58 грн. з урахуванням ПДВ; остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється «замовником» на підставі акту виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3, протягом 5 банківських днів з моменту його підписання сторонами, з урахуванням проведеної «замовником» попередньої оплати відповідно до п.3.5 цього договору; днем остаточної оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок «підрядника».
Пунктами 4.3, 4.4, 4.6 розділу 4 договору сторони передбачили, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами по акту протягом 5-ти робочих днів після дати повідомлення «підрядника» про готовність виконаних робіт до здачі-приймання; акт виконаних робіт по формі № КБ-2в та КБ-3 підписується «замовником» протягом 5-ти робочих днів з моменту передачі акта на підпис; якщо в строки, вказані в п.п.4.4, 4.5 договору, «замовник» не підписує акт виконаних робіт і не пред'являє письмових претензій, то виконані роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті відповідно до п.3.6 договору.
Пунктом 6.4 розділу 6 договору сторони передбачили майнову відповідальність «замовника» при порушенні строків проведення розрахунку за виконану роботу, передбаченого п.3.6 цього договору, у виді сплати «підряднику» пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нездійсненого платежу на користь «підрядника» за кожен день прострочення.
Пунктом 9.1 розділу 9 договору визначено, що договір діє з моменту підписання та до 31.12.2012 року і може бути продовжений по взаємній згоді сторін.
Також сторонами був підписаний додаток до договору «Договірна ціна», станом на 25.04.2012р. яка склала 180 765,98 грн. (а.с.13).
07.05.2012р., в зв'язку зі збільшенням обсягів робіт, між сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору 12-18П від 04.05.2012р., якою визначені етапи додаткових робіт: І - влаштування асфальтобетонного покриття під'їзної дороги до ЗІК вартістю 117 973,34 грн. (з урахуванням ПДВ), ІІ - влаштування асфальтобетонного покриття парковки автомобілів ЗІК біля цеху № 6 вартістю 39 974,60 грн. (з урахуванням ПДВ), загальна договірна вартість додаткових робіт визначена в сумі 157 947,94 грн., в тому числі ПДВ 26 324,65 грн. зі строком виконання 7 робочих днів, після виконання «замовником» умов п.3.5 та п.3.5.1 цього договору: з 07.05.2012р. до 16.05.2012р., з обов'язком «замовника» перерахувати «підряднику» аванс в розмірі 100% вартості матеріалів, передбачених в «Договірних цінах» в сумі 129 843,60 грн. (з урахуванням ПДВ), з остаточним розрахунком за виконані додаткові роботи на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3 протягом 5 банківських днів з моменту їх підписання сторонами, з урахуванням проведеної «замовником» попередньої оплати; інші умови договору залишились незмінними (а.с.14-16).
18.05.2012р., в зв'язку зі збільшенням обсягів робіт, між сторонами була підписана додаткова угода № 2 до договору 12-18П від 04.05.2012р., якою визначені етапи додаткових робіт: І - влаштування асфальтобетонного покриття під'їзної дороги до ЗІК вартістю 48 229,13 грн. (з урахуванням ПДВ), ІІ - влаштування асфальтобетонного покриття парковки для легкових автомобілів ЗІК біля цеху № 6 вартістю 61 386,42 грн. (з урахуванням ПДВ), ІІІ етап - влаштування асфальтобетонного покриття залізничного переїзду на території ЗІК на суму 21 923,84 грн. (з урахуванням ПДВ), загальна договірна вартість додаткових робіт визначена в сумі 131 539,39 грн., в тому числі ПДВ 21 923,23 грн. зі строком виконання 6 робочих днів, після виконання «замовником» умов п.3.5 та п.3.5.1 цього договору: з 18.05.2012р. до 25.05.2012р., з повним розрахунком за виконані додаткові роботи на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3 протягом 5 банківських днів з моменту їх підписання сторонами (а.с.17-20).
18.05.2012р., в зв'язку зі збільшенням обсягів робіт, між сторонами була підписана додаткова угода № 3 до договору 12-18П від 04.05.2012р., якою визначені додаткові роботи - відновлення тротуарів біля лекторного залу на території заводу «Дніпроважмаш» загальною договірною вартістю 28 337,56 грн., в тому числі ПДВ 4722,93 грн. зі строком виконання 6 робочих днів, після виконання «замовником» умов п.3.5 та п.3.5.1 цього договору: з 18.05.2012р. до 25.05.2012р., з повним розрахунком за виконані додаткові роботи на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3 протягом 5 банківських днів з моменту їх підписання сторонами (а.с.21-22).
Докази визнання недійсним, розірвання, внесення будь-яких інших змін в встановленому законом порядку до договору № 12-18П від 04.05.2012р. відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами, зокрема, і скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.
В період з 31 травня 2012 по 18 червня 2012 між позивачем та відповідачем були підписані акти здачі-прийняття будівельних робіт №№ 24, 29, 30, 31, 32, 33, 34, відповідно до яких позивач виконав будівельних робіт на суму 456 073, 07 грн. Зазначені акти підписані обома сторонами, завірені печатками та не містять будь-яких зауважень, претензій щодо якості, кількості, вартості виконаних робіт (а.с.23-43). Також в ході розгляду справи в судах обох інстанцій сторонами відповідно до ст.33 ГПК України не було надано жодного доказу, який спростовував факт належного виконання робіт по наявним у справі актам виконаних робіт.
Відповідач по справі - ПАТ «Дніпроважмаш» - свої договірні зобов'язання по оплаті виконав частково на суму 390 609,58 грн., що підтверджується виписками з особового рахунка позивача (а.с.44-55), листами позивача (а.с.59-61), не спростовується жодним доказом в суді апеляційної інстанції відповідно до ст..33 ГПК України.
11.10.2013р. листом № 53 позивач звернувся до відповідача з проханням в рахунок заборгованості в сумі 65 463,49 грн. відпустити металопродукцію (а.с.62).
16.10.2013р. по накладній № 61/968 позивачу було відпущено металопродукції на суму 33 804,00 грн., на оплату якої було видано рахунок-фактуру № ДТМ-910м від 18.10.2013р. (а.с.56-57).
Враховуючи передачу товару в рахунок оплати за договором будівельних робіт № 12-18П від 04.05.2012р., борг відповідача перед позивачем склав 31 659,49 грн., що також не спростовано відповідачем жодним доказом в розумінні ст..ст.32, 36 ГПК України.
18.12.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 70, в якій вимагав сплатити 34 532,28 грн., з яких 31 659,49 грн. - сума основного боргу за виконані роботи по договору № 12-18П, 2394,02 грн. - пені, 478,77 грн. - 3% річних (а.с.65-66). Зазначену претензію було надіслано відповідачу 25.12.2013р. рекомендованим листом з описом вкладення, що підтверджується поштовим чеком, описом (а.с.67).
Відповідь на зазначену претензію відповідач не надав, решту заборгованості не сплатив.
Доказів оплати залишку вартості виконаних робіт - 31 659,49 грн. - по вищенаведеному договору підряду в повному обсязі та в порядку, строки, передбачені договором відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи судами обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України.
28.10.2014р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку з відмовою від штрафних санкцій по акту № 33 від 18.06.2012р., в якій останній просив стягнути з відповідача 34 230,89 грн., з яких: 31 659,49 грн. - основний борг, 2142,86 грн. - пені, 428,54 грн. - 3% річних, 1827 грн. судових витрат (а.с.86). Зазначену заяву було прийнято господарським судом до розгляду, що підтверджується змістом оскаржуваного судового рішення господарського суду, матеріалами справи.
Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст.854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що акти виконаних робіт були підписані 31.05.2012р.-18.06.2012р., згідно з умовами договору, додаткових угод строк оплати вартості робіт - протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт, відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 424 413,58 грн., то у відповідача виник обов'язок оплати 31 659,49 грн. - решти боргу по оплаті за виконані за договором № 12-18П від 04.05.2012р. роботи. Отже, такі вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі - 31 659,49 грн., а оскільки факт прострочення в оплаті мав місце, то позовні вимоги в частині стягнення 3% річних слід визнати також обґрунтованими в сумі 428,54 грн. (з 25.06.2012р. (за 184 дні)) згідно з наведеним розрахунком в позовній заяві (а.с.4).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України регламентовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Щодо вимог в частині стягнення пені за прострочення оплати виконаних робіт, то такі вимоги є обґрунтованими в сумі 2142,86 грн. за період з 25.06.2012р. (за 184 дні) згідно розрахунку позивача в позові (а.с.4).
Щодо посилань скаржника на порушення господарським судом норм процесуального права, на розгляд справи за його відсутності, то ці доводи не приймаються, оскільки матеріалами справи підтверджено, що судові засідання неодноразово відкладались, строк розгляду справи був продовжений, а скаржник не скористався своїм правом участі в судових засіданнях, передбаченому ст.22 ГПК України (а.с.83, 90).
Щодо посилань скаржника на право господарського суду зменшити суму штрафних санкцій, то ці доводи також не приймаються апеляційним господарським судом в силу наступного.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Враховуючи, що відповідач не розрахувався остаточно з позивачем за роботи, виконані більше двох років назад, то господарським судом обґрунтовано не зменшено розмір санкцій.
Щодо клопотання скаржника про зменшення розміру нарахованих санкцій, зазначене в апеляційній скарзі, то, враховуючи тривалість прострочення в оплаті, відсутність будь-яких доказів щодо підтвердження обставин, про які зазначає скаржник, в матеріалах справи, ненадання цих доказів відповідно до ст.33 ГПК України апеляційному господарському суду, останній не може погодитись з тим, що зазначене клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки господарським судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в мотивувальній частині рішення зазначено про задоволення цієї заяви, а в резолютивній частині рішення позов задоволено по позовним вимогам, які викладені в позовній заяві, то рішення господарського суду підлягає зміні, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не є підстави зміни або скасування оскаржуваного судового рішення, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 року у справі № 904/6895/14 - змінити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш», м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Міськшляхрембуд», м.Дніпропетровськ 31 659,49 грн. основного боргу, 2142,86 грн. - пені, 428,54 грн. - 3% річних, 1827 грн. судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видачу наказу відповідно до ст.ст.117-118 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.
Судові витрати по апеляційній скарзі покласти на скаржника.
Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.12.2014 року.
Головуючий суддя О.М. Виноградник
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Лисенко