Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" грудня 2014 р. Справа № 5023/4928/12
Вх. номер 4928/12
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
заявник - Радигін Є.С.
стягувач - не з*явився
розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі за позовом: Публічне АТ "НАК "Нафтогаз України" м. Київ
до Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків
стягнення 25 710 593,08грн.
У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (надалі - відповідач, ХОКП "ДРІТ"), в якому просив суд стягнути з відповідача основного боргу в розмірі 14087039,12 грн., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 138250,50 грн., три відсотки річних у розмірі 8761939,32 грн., пеню у розмірі 1560559,97 грн. та 7 % штрафу у розмірі 1162804,16 грн., а також витрат зі сплати судового збору.
08.07.2013 року Господарським судом Харківської області по справі № 5023/4928/12 було винесено рішення на підставі якого було стягнуто на користь позивача заборгованість у сумі 16611478,96 грн., пеня у розмірі 126320,60 грн., штраф у розмірі 116280,41, 3 % річних у розмірі 447279,07 грн., а також судовий збір у розмірі 64380,00 грн. Надано відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.
23.01.2014 року на підставі ухвали Господарського суду Харківської області було прийнято рішення про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області до 01.01.2015 р.
04.03.2014 року постановою Харківського апеляційного господарського суду ухвала суду першої інстанції залишена без змін.
23.04.2014 року постановою Вищого господарського суду України ухвала суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції залишено без змін.
18.12.2014 року Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території» звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою у відповідності до ст. 121 ГПК України про відстрочку виконання рішення суду.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав свою заяву. Правова позиція відповідача по справі полягає у наступному.
Як вказує відповідач, він знову змушений звернутися до суду з заявою про відстрочку виконання рішення, вказує на той факт, що з моменту надання останньої відстрочки (23.01.2014 р.) відповідачу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 субвенції з Державного бюджету України на погашення заборгованості з різниці в тарифах, яка виникла у ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» через невідповідність тарифів на послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення для населення, надійшли грошові кошти у розмірі 56080915,00 грн., які за вказівкою Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури були направленні: у першу чергу на погашення різниці в тарифах по договорам укладеним між ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як безпосередньому постачальнику природного газу, за отриманий імпортований природний газ для потреб у виробництві теплової енергії, за послуги з водопостачання та водовідведення, що безпосередньо надавалися населенню, релігійним організаціям та національним творчим спілкам і їх регіональним осередникам; у другу чергу на погашення заборгованості перед Дочірньою компанією «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що виникла раніше ніж заборгованість по справі № 5023/4928/12.
На цей час, як вказує відповідач, були укладені договори № 1163/30 та 1202/30 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2014 року та відповідно від 11.12.2014 р. Згідно змісту цих договорів передбачено погашення заборгованості, що виникла на підставі договору №14/2453/11 від 30.09.2011 р. у сумі 6463320,74 грн. Саме тієї заборгованості, що була стягнута за даною справою. На далі по мірі надходження грошей з Державного бюджету України на погашення заборгованості з різниці у тарифах, передбачених ЗУ «Про Державний бюджет на 2014 рік», а може вже наступним ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік » буде погашатися заборгованість, що виникла по даній справі. До того ж відповідач звертає увагу, що у частині 2 пункту 11 договорів № 1163/30 та №1202/30 про організацію взаєморозрахунків вказано, що з метою виконання договору сторони узяли на себе обов'язок не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості вказаній у Даному Договорі. Тобто, на цей час на думку відповідача він не може до проведення розрахунків по вище вказаним договорам будь-яким іншим способом погасити заборгованість позивачу за договором №14/2453/11 від 30.09.2011 р., що була стягнута на підставі рішення Господарським судом Харківської області по справі №5023/4928/12 від 08.07.2013 року. Як вказує відповідач вказані обставини відомі позивачу, як однієї із сторін договорів № 1163/30 та № 1202/30 про організацію взаєморозрахунків від 29.08.2014 року.
Крім того, відповідач посилаючись на викладене у листі № 09-03/1814 від 16.12.2014 р. Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури вказував, що на цей час у відповідача не має інших джерел для погашення заборгованості перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як отримання з Державного бюджету України субвенцій на погашення заборгованості з різниці у тарифах, яка на цей час складає: за послуги надані населенню суму у розмірі 20437545,70 грн.; за послуги надані бюджетним організаціям суму у розмірі 83663000,00 грн. Факт не можливості погашення заборгованості за отриманий природний газ перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» обґрунтовується тим, що раніше у відповідності до постанови у відповідності до постанови № 1000 від 2.08.2012 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу» та спільного наказу №192/195/396/274 від 8.09.2000 р. Держбуд України, Міністерства Економіки України, Міністерства палива і енергетики України, НАК «Нафтогаз України» «Про затвердження Порядку розподілу виручки, що надходять на рахунки комунальних підприємств теплоенергетики, водопостачання і водовідведення, міського електротранспорту» гроші отримані ХОКП «ДРІТ» починаючи з 2012 року від споживачів теплової енергії зараховувалися на спеціальний рахунок, з якого частина з них банком списувалась на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке було та є безпосереднім постачальником природного газу, а інша частина, що залишалась у користуванні підприємства використовувалась безпосередньо на виплату заробітної плати, податків та на витрати необхідні для здійснення технологічного процесу виробництва теплової енергії, послуг водопостачання та водовідведення (планова закупівля матеріалів, електричної енергії, технічної води та т.п. ). До того ж розрахунок залишку грошей, після перерахування газової складової на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не передбачав будь-які інші витрати, у тому числі на погашення заборгованості перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України». На цей час на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 р. «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 211 від 30.10.2014 року затверджений такий порядок перерозподілу коштів отриманих ХОКП «ДРІТ», а саме (дивися п. 22 постанови): від грошей отриманих від населення за теплопостачання у ХОКП «ДРІТ» залишаються гроші у розмірі 61,91 % від отриманих на спеціальний рахунок, інша сума грошей перераховується банком у якому відкритий спеціальний рахунок на рахунки гарантованого постачальника природного газу, а саме на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України»; від грошей отриманих від бюджетних установ за теплопостачання у ХОКП «ДРІТ» залишаються гроші у розмірі 11,87 % від отриманих на спеціальний рахунок, інша сума грошей перераховується банком у якому відкритий спеціальний рахунок на рахунки гарантованого постачальника природного газу, а саме на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України»; від грошей отриманих від інших споживачів за теплопостачання у ХОКП «ДРІТ» залишаються гроші у розмірі 0 % від отриманих на спеціальний рахунок, інша сума грошей перераховується банком у якому відкритий спеціальний рахунок на рахунки гарантованого постачальника природного газу, а саме на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Залишок грошей, що залишається у ХОКП «ДРІТ» згідно встановлених нормативів розподілу грошей затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 211 від 30.10.2014 року на листопад та № 409 від 27.11.2014 р. на грудень повинен бути направлений ХОКП «ДРІТ» на виплату заробітної плати робітникам та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії, водопостачання та водовідведення, не про яку виплату, ще якихось штрафних санкцій та інших нарахувань на суму заборгованості за отриманий природний газ, розрахунком розподілу грошей не передбачено. Тобто на сьогодні ХОКП «ДРІТ» не в змозі самостійно проводити будь-які перерахування на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України», до того ж у нього відсутні на це гроші.
Зі свого боку, відповідач розшифровуючи наведені у листі Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури № 09-03/1814 від 16.12.2014 р. цифри надав до суду докази того, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, водопостачання та водовідведення, що залишився не виплаченим виглядає наступним чином: за послуги надані населенню: по теплопостачанню за період з 1 жовтня 2014 року по 1.12.2014 року у сумі 4865995,00 грн.; по водопостачанню за період з 2011 року по 1.12.2014 року у сумі 10205301,00 грн; по водовідведенню за період з 2009 по 1.12.2014 року у сумі 5366249,70 грн; за послуги надані підприємствам та організаціям, що фінансуються з державного або місцевого бюджету: по теплопостачанню станом на 1.12.2014 року у сумі 81240,20 тис. грн.; по водопостачанню та водовідведенню станом на 1.12.2014 року у сумі 2422,80 тис. грн.
Відповідач обґрунтовуючи свою правову позицію у судовому засіданні вказував, що тарифи на теплопостачання починаючи з 2011 року не змінювались тривалий час. Тільки 23.04.2014 року постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг № 438 були затверджені нові тарифи для населення на рівні лютого 2013 року, а вже 27.06.2014 року постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг № 828 були затверджені нові тарифи для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) знову ж на рівні лютого 2013 року. 28.11.2014 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 519 були затверджені більш-менш обґрунтовані тарифи для споживачів на рівні червня 2014 року.
Підсумовуючи усе вказане відповідач зазначив, що на цей час знаходиться у тяжкому фінансовому стані, який з одного боку виник із-за несвоєчасного перерахування субвенцій з Державного бюджету України на погашення заборгованості з різниці в тарифах, яка виникла у ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» через невідповідність тарифів на послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, з другого боку не мало значним фактом є заборгованість населення за спожиті послуги, яка, як пояснює представник відповідача, виникає з наступних причин: зростання цін на комунальні послуги; відсутність у відповідача, як надавача послуг, реальних важелів впливу на боржників, тому як законні важелі впливу на споживачів вимагають часу, так в силу норм ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення заборгованості з фізичної особи не можливе, якщо сума заборгованості, що підлягає стягненню не перевищує десяти мінімальних заробітних плат, а фізичній особі належить тільки одне житлове приміщення, у якому вона мешкає. Також, існує заборгованість бюджетних організацій, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів, з причин їх недостатнього та не своєчасного фінансування. В підтвердження збиткової діяльності, відповідач надав до суду останню фінансову звітність: баланси, звіти про фінансові результати, звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
Зважаючи на таку складну ситуацію представник відповідача у судовому засіданні просив суд розглянути питання про надання відстрочки виконання рішення суду, тому як примусове стягнення цього боргу може привести до негативних наслідків, а саме: збільшення заборгованості за рахунок виконавчого збору; не змозі ХОКП «ДРІТ» виконувати зобов'язання перед працівниками по заробітної платі та перед бюджетами різних рівнів по податкам та зборам; не можливості підтримувати технологічний процес по наданню якісних послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що в кінцевому результаті викликає соціальну напруженість серед споживачів, яких обслуговує ХОКП «ДРІТ». Зазначив, що ХОКП «ДРІТ» є важливим та значимим підприємством Харківської області, тому як надає послуги з теплопостачання, водопостачання споживачам більшої частини Харківської області, населення цієї частини складає більше 2 млн. осіб.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку заяві відповідача, вказує на наступне.
У відповідності до пунктів 7.1., 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З наведеного випливає, що при вирішенні питання про надання відстрочки мають значення майновий стан сторін, соціальна значущість підприємства, зобов'язання інших учасників, що беруть участь у розрахунках за поставлені комунальні послуги та негативні явища, що можуть з'явитися у разі примусового виконання рішення.
Так суд при вирішенні заяви про надання відстрочки виконання рішення суду враховує наступні фактичні обставини по справі:
- відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів у тому числі населення та державних органів в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому постачає теплову енергію, водопостачання та водовідведення по вартості нижчої її собівартості;
- на підприємстві склалась дуже складна економічна ситуація, яка виникла у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення;
- відповідач на цей час не має фінансової можливості розрахуватися з позивачем за поставлений природний газ за рішенням по справі № 5023/4928/12, тому як єдиним джерелом погашення цієї заборгованості є виплата з Державного бюджету України заборгованості різниці у тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання та водовідведення перед ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території»;
- субвенції, які надаються державою, не мають постійного чинного правового механізму з компенсації витрат з різниці в тарифах на теплову енергію, тому виплата такої компенсації та строки виплати у повній мірі залежать: від своєчасного внесення законодавчим органом таких витрат до Закону України "Про державний бюджет на кожний рік"; від фінансування в даному бюджетному році у повному обсязі цих витрат згідно з витратами, передбаченими Закону України "Про державний бюджет"; від строку виконання виконавчими органами влади обов'язків по перерахуванню закладених витрат бюджету у вигляді субвенцій до отримувачів;
- обсяг заборгованості Державного бюджету України з різниці у тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання та водовідведення перед ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території», підтверджується, крім наданих відповідачем документів, уповноважений державний орган Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури (дивися лист № 09-03/1814 від 16.12.2014 р. наданий до матеріалів справи) складе на 1.12.2014 р.:
- за послуги надані населенню суму у розмірі 20437545,70 грн.;
- за послуги надані бюджетним організаціям суму у розмірі 83663000,00 грн.
- однією з причин тяжкого економічного стану відповідача є дефіцит коштів, пов'язаний з хронічними неплатежами, в основному, з боку населення за спожиті послуги. Борги населення за комунальні послуги у відповідності до інформації про нарахування, надходження та заборгованість за теплову енергію по ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" досягли по теплопостачанню на 1 грудня 2014 р. суму у розмірі 28589444,83 грн., стягнення яких передбачає певний строк;
- крім населення несвоєчасно розраховуються з відповідачем бюджетні установи (організації), які заборгували суму у розмірі 3845249,17 грн., у зв'язку з несвоєчасним фінансуванням їх діяльності з Державного бюджету або місцевого бюджету;
- тяжкий фінансовий стан відповідача підтверджує надана фінансова звітність (баланси та звіти про фінансові результати за 1 квартал 2014 року, півріччя 2014 року та за 3 квартали 2014 року, звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення за 1 квартал 2014 року, за півріччя 2014 року та за 3 квартали 2014 року ) - фінансові показники відповідача в деяких випадках не змінились, а в більшості погіршилися з причин недостачі оборотних грошових коштів, тобто висновок про тяжкий фінансовий стан з моменту його підтвердження висновком судово-економічної експертизи №40 від 25.06.2013 р. не змінився в бік покращення, що також підтверджує інша фінансова звітність, що вже була у справі;
- тарифи на теплопостачання споживачам були збільшені тільки у травні-липні та грудні 2014 року до більш економічно обґрунтованих;
- у Державному бюджеті України на 2014 рік згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачена компенсація різниці у тарифах на теплопостачання, водопостачання та водовідведення, виплата яких передбачена у продовж усього 2014 року, крім того відповідачем були укладені договори № 1163/30 та 1202/30 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2014 року та відповідно від 11.12.2014 р., згідно змісту цих договорів (дивися п. 7 договорів) передбачено погашення заборгованості, що виникла на підставі договору №14/2453/11 від 30.09.2011 р. у сумі 6463320,74 грн., тобто саме той заборгованості, що була стягнута за цією справою, крім того у частині 2 пункту 11 договорів № 1163/30 та №1202/30 про організацію взаєморозрахунків вказано, що з метою виконання договору сторони узяли на себе обов'язок не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості вказаній у Даному Договорі, що фактично не дає відповідачу до проведення розрахунків по вище вказаним договорам будь-яким іншим способом погасити заборгованість позивачу за договором №14/2453/11 від 30.09.2011 р., що була стягнута на підставі рішення Господарським судом Харківської області по справі №5023/4928/12 від 08.07.2013 року, та вказані обставини відомі позивачу, як однієї із сторін договорів № 1163/30 та №1202/30;
- ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» є важливим та значимим підприємством Харківської області, тому як надає послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення споживачам більшої частини Харківської області, населення цієї частини складає більше 2 млн. осіб ;
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача об'єктивно виникла не з його вини, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів та не покриття тарифами собівартості комунальних послуг, що надаються відповідачем, а також того факту, що у разі отримання заборгованості з різниці у тарифах з Державного бюджету України у продовж 2014 року підприємство зможе повністю розрахуватися з позивачем та погасити заборгованість, крім того на підставі укладених на цей час договорів про організацію взаєморозрахунків сторони по справі узяли на себе обов'язок не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості, тому суд задовольняє заяву відповідача та надає відстрочку виконання рішення строком до 1.06.2015 року, тобто надається час необхідний для вирішення питання по погашенню заборгованості з різниці у тарифах, яка повинна бути компенсована з Державного бюджету. Крім того суд вважає, що таким чином враховуються інтереси позивача, тому як примусове стягнення з відповідача суми боргу за цією справою не приведе до належного виконання рішення суду, а тільки погіршить становище відповідача, що може привести до його банкрутства та зупинення діяльності, яку у подальшому не можливо буде відновити.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 49, ст. 82-85,121 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 8.07.2013 р. у справі № 5023/4928/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (м. Харків) задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2013 р. у справі № 5023/4928/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (м. Харків), - до 1 червня 2015 року.
Суддя Лаврова Л.С.
ухвала підписана 26.12.2014 року.