"23" грудня 2014 р.Справа № 916/4692/14
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс";
До відповідача: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси"
про стягнення 9474840,93 грн.;
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: Заржицька В.О. по довіреності № 03/11 від 06.11.2014р.
від відповідача: Лозинський Ю.В. по довіреності № 01/11-702 від 09.12.2013р.
СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" заборгованості на суму 9474840,93 грн. та судових витрат.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. порушено провадження у справі №916/4692/14.
Відповідач, 12.12.2014р., надав відзив на позовну заяву відповідно якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
23.12.2014р. представник позивача надав заперечення на відзив в яких позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов в повному обсязі.
По справі оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 23.12.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» (надалі - Споживач) є Споживачем послуг водопостачання і водовідведення ФІЛІЇ «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФОКС» (надалі - Водоканал).
Згідно з «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. №190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627., договорами від 29.04.2004р. №22/3, від 04.04.2012р. №209/12, від 18.02.2013р. №ТГО-100/13, що були укладені між Водоканалом та Споживачем, позивач надавав послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач їх отримував і зобов'язувався здійснювати їх оплату.
Між сторонами було укладено угоду ТГО-517/14 від 22.10.2014р., якою КП "ТМО" визнає та зобов'язується сплачувати частинами суму боргу за послуги водопостачання та водовідведення, що утворилася станом на 06.10.2014р. в сумі 9 384 541,67грн. станом на 06.10.2014р.
Згідно п. 1.5, 2.1, 3.3 вказаної угоди відповідач повинен був у жовтні 2014 року погасити частину заборгованості у сумі 1 100 000 грн. у тому числі шляхом заліку взаємних вимог. При цьому, разом із погашенням суми заборгованості Споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати Водоканалу поточні платежі за послуги водопостачання і водовідведення. При порушенні відповідачем умов угоди Водоканал має право на звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості.
В позовній заяві позивач посилається на те, що заборгованість відповідача перед Водоканалом, що повинна була б бути погашена у жовтні 2014 року як поточна так і за договором від 18.02.2013р. №ТГО-100/13 склала 2 951 431, 27 грн. (1 100 000 грн. та 1 851 431,27 грн.), з яких погашено 1 676 818,33 грн., у тому числі шляхом заліку взаємних вимог у сумі 1 082 973,43 грн., про що свідчать протокол погашення взаємної заборгованості №8, акт звірки взаємних розрахунків №8/14. Відповідно до розрахунку суми заборгованості за період з 01.12.2011р. по 01.11.2014р. борг відповідача перед Водоканалом складає 9 474 840,93 грн.
Однак Відповідач не сплачував в повному обсязі надані послуги, у результаті чого у нього склалася заборгованість в сумі 9 474 840,93 грн., що підтверджується обгрунтованим розрахунком суми боргу і об'ємів водопостачання та водовідведення.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором та угоди обов'язку щодо оплати заборгованості за отримані послуги, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9 474 840,93грн. за послуги водопостачання та водовідведення.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо за договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись незалежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушення зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом встановлено наявність наданих позивачу послуг з водопостачання та водовідведення.
Відповідно до обгрунтованого розрахунку суми боргу та виписки з особового рахунку №6111, заборгованість КП "ТМО" станом на 01.10.2014р. склала 9 535 227,99грн., тобто зменшення суми боргу на 06.10.2014р. було зумовлено здійсненими боржником оплатами на суму 150 686,32грн.
Як вбачається з виписки з особового рахунку №6111 (послуги водопостачання та водовідведення) станом на 6.10.2014 пройшла оплати на загальну суму 155 000грн. Тобто при укладенні угоди ТГО-517/14 від 22.10.2014р. сторони домовились про те, що 4 313,68грн. не зараховуються на даний особовий рахунок.
Сума в розмірі 4 313,68грн. була зарахована на особовий рахунок КП "ТМО" №257701 (холодна вода, що йде на підігрів). Це вбачається з виписки з даного особового рахунку: станом на 01.10.2014р. Заборгованість склала 14 828,04грн., з них 10 514,36грн. було погашено відповідно до п.а, ч.1 протоколу про погашення взаємної заборгованості №8, 4 313, 68грн. - шляхом перебросу з особового рахунку №6111.
З наведеного можна зробити висновок, що сальдо станом на 01.10.2014р. В сумі 9 535 227,99грн., зазначене у обгрунтованому розрахунку, повністю підтверджується як угодою ТГО-517/14 від 22.10.2014р., так і матеріалами справи.
Нарахування за отримані КП "ТМО" послуги з водопостачання та водовідведення здійснювалися відповідно до звітів про водоспоживання за жовтень 2014р., наданих відповідачем і склали 1 851 431,27грн.
Оплати, що надійшли у жовтні 2014р. ураховувалися наступним чином: 620 000грн. (що надійшли шляхом перерахування на поточний рахунок позивача - підтверджено відповідачем та наданими ним платіжними дорученнями) + 1 061 132,01грн. (взаємозалік відповідно до п.б п.1протоколу про погашення взаємної заборгованості №8) - 4 313,68грн. (що були зараховані на особовий рахунок №257701) = 1 676 818,33грн.
Таким чином, сальдо станом на 01.11.2014р. розраховано наступним чином: 9 535 227,99грн. + 1 851 431,27грн. - 1 676 818,33 = 9 709 840,93грн., що також підтверджується підписаним з боку відповідача актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2014р.
На 20.11.2014р. - дату складання розрахунку КП "ТМО" були здійснені оплати на загальну суму 235 000грн. (підтверджується наданою позивачем випискою оплат КП "ТМО" по розрахунковому рахунку №26007311687301).
Таким чином, загальна сума боргу, що підлягає стягненню складає: 9 709 840,93 - 235 000 = 9 474 840,93грн.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються так як не відповідають вимогам діючого законодавства та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 43. Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізувавши положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ", у зв'язку з чим, стягненню з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" підлягає сума боргу за водопостачання у розмірі 9474840,93 грн.
Відповідно до приписів ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 73080 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу Країни, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул Банківська 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (65039, м. Одеса, вул. Басейна,5, код ЄДРПОУ 26472133) 9474840,93 грн. - заборгованість за водопостачання та водовідведення, 73080 грн. - судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2014 р.
Суддя С.В. Літвінов