ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 922/3850/14 02.12.14
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"
до товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой"
про стягнення 222 692,00 грн.
Представники:
від позивача: Фрейдун О.М. - представник за довіреністю № 27/11-1 від 27.11.2014 року;
від відповідача: не з'явився.
Дочірнє підприємство "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" про стягнення 222 692,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 серпня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" та дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" укладено договір № 315/2 на реалізацію дорожньо-будівельних матеріалів і надання послуг робітників-будівельників, відповідно до якого виконавець зобов'язується реалізувати замовникові дорожньо-будівельні матеріали (бітум, щебінь, асфальтобетон, дрова, жорства та інше) та надавати послуги робітників-будівлеників з поточного ремонту доріг комунальної власності в Куйбишевському та Розівському районах Запорізької області на визначеній замовником ділянці та часткових послуг з виконання поточного ремонту, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані матеріали та послуги.
Позивач свої зобов'язання по договору виконав належним чином. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні накладні щодо передачі дорожньо-будівельних матеріалів на суму 557 958,08 грн. та акти здачі-прийняття послуг щодо наданих послуг на суму 295 727,55 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" частково здійснив оплату в розмірі 612 996,80 грн.
Відповідач не виконав умови договору № 315/2 на реалізацію дорожньо-будівельних матеріалів і надання послуг робітників-будівельників від 11 серпня 2010 року та не сплатив в повному обсязі кошти в розмірі 222 692,00 грн., тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2014 року відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі №922/3850/14.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року справу передано за підсудністю до господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи на 17.11.2014 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2014 року розгляд справи відкладено на 02.12.2014 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.
В судове засідання 02.12.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.10.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1. ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
11 серпня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" та дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" філії «Куйбишевський райавтодор» укладено договір № 315/2 на реалізацію дорожньо-будівельних матеріалів і надання послуг робітників-будівельників, відповідно до якого виконавець зобов'язується реалізувати замовникові дорожньо-будівельні матеріали (бітум, щебінь, асфальтобетон, дрова, жорства та інше) та надавати послуги робітників-будівлеників з поточного ремонту доріг комунальної власності в Куйбишевському та Розівському районах Запорізької області на визначеній замовником ділянці та часткових послуг з виконання поточного ремонту, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані матеріали та послуги.
Відповідно до положення філії «Куйбишевський райавтодор» дочірного підприємства «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", затвердженого 19.01.2012 року, філія «Куйбишевський райавтодор» є відособленим підрозділом підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і положення, здійснює функції Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» на території Бердянського району Запорізької області.
Філія може від імені і за дорученням директора підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності підприємства.
Відповідно до п.2.1. договору, замовник надає виконавцю заявку, в якій має бути визначено: дата надання матеріалів та послуг, місце надання матеріалів та послуг, термін виконання, об'єми виконання робіт.
Згідно з п. 2.2. договору, заявка може подаватись в усній або письмовій формі (факсом).
Відповідно до п.3.1 договору, вартість матеріалів та послуг визначається відповідно до калькуляції, затвердженої сторонами, яка є невід'ємною частиною договору (додаток № 1).
Згідно з п. 3.2. договору, кінцева вартість матеріалів та послуг визначається у рахунку, наданому виконавцем, виходячи з обсягу матеріалів по послуг, визначених у акті наданих матеріалів та послуг.
Відповідно до п. 3.3. договору, оплата наданих матеріалів та послуг проводиться протягом 5-ти днів з моменту підписання акту наданих матеріалів та послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Згідно з п.4.2. замовник зобов'язується оплатити матеріали та послуги виконавця у термін, передбачений п.3.3. цього договору.
Пунктом 5 договору передбачено, що факт належного надання послуг оформлюється актом надання послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п.п. 7.2.3. договору, обов'язок замовника: прийняти результати наданих послуг, підписати акт зазначений в п. 5.1 даного договору і оплатити їх.
Позивач виконав свої зобов'язання щодо передачі дорожньо-будівельних матеріалів на суму 557 958,08 грн. за договором № 315/2 на реалізацію дорожньо-будівельних матеріалів і надання послуг робітників-будівельників від 11 серпня 2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:
-КУ-000188 від 27.08.2010 року на суму 49 937,00 грн.;
-КУ-000190 від 27.08.2010 року на суму 132 284,11 грн.;
-КУ-000266 від 27.09.2010 року на суму 5 820,25 грн.;
-КУ-000261 від 27.09.2010 року на суму 28 900,92 грн.;
-КУ-000257 від 27.09.2010 року на суму 27455,88 грн.;
-КУ-000263 від 27.09.2010 року на суму 11 871,91 грн.;
-КУ-000268 від 27.09.2010 року на суму 25 480,19 грн.;
-КУ-000273 від 26.10.2010 року на суму 5523,76 грн.;
-КУ-000274 від 26.10.2010 року на суму 30 313,12 грн.;
-КУ-000276 від 26.10.2010 року на суму 36 573,08 грн.;
-КУ-000309 від 04.11.2010 року на суму 192 939,02 грн.;
-КУ-000308 від 04.11.2010 року на суму 10 858,84 грн.
Будівельні матеріали отримані Шестиперовим Ф.А. на підставі довіреності № 14 від 25.10.2010 року (копія наявна в матеріалах справи).
Також позивачем виконані зобов'язання щодо надання послуг на суму 295 727,55 грн.за договором № 315/2 на реалізацію дорожньо-будівельних матеріалів і надання послуг робітників-будівельників від 11 серпня 2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття послуг, підписані обома сторонами:
-КУ-000189 від 27.08.2010 року на суму 36 000,20 грн.;
-КУ-000220 від 27.08.2010 року на суму 52 773,20 грн.;
-КУ-000269 від 27.09.2010 року на суму 26 085,22 грн.;
-КУ-000267 від 27.09.2010 року на суму 12 868,43 грн.;
-КУ-000264 від 27.09.2010 року на суму 15 904,21 грн.;
-КУ-000256 від 27.09.2010 року на суму 28 528,80 грн.;
-КУ-000262 від 27.09.2010 року на суму 29 815,02 грн.;
-КУ-000275 від 26.10.2010 року на суму 39 210,55 грн.;
-КУ-000310 від 26.10.2010 року на суму 5 895,60 грн.;
-КУ-000277 від 26.10.2010 року на суму 11 925,46 грн.;
-КУ-000309 від 04.11.2010 року на суму 907,20 грн.;
-КУ-000308 від 04.11.2010 року на суму 17 906,83 грн.;
-КУ-000311 від 04.11.2010 року на суму 17906,83 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" частково здійснив оплату в розмірі 612 996,80 грн., що підтверджується виписками по рахунку відповідача.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У відповідності до норм частин 1, 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачеві вимогу вих.. № 13/806 від 01.08.2011 року, відповідно до якої просив сплатити заборгованість, отримана останнім 4 серпня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення№690005 11269825.
Дочірнім підприємством "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" та товариством з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.09.2011 року на суму 222 692,00 грн.
Дочірнє підприємство "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" направило товариству з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" претензію вих. № 13/500-499 від 10.05.2013 року, з проханням сплатити грошові кошти в розмірі 222 692,00 грн., отримана останнім 15.05.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 69002 03931150.
Вимоги відповідач не виконав.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором № 315/2 на реалізацію дорожньо-будівельних матеріалів і надання послуг робітників-будівельників від 11 серпня 2010 року у розмірі 222 692,00 грн., належним чином доведений, документально підтверджений, тому вимога позивача визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1ст. 32, ч. 1 ст. 33, 34, ст. 44, ч. 5 ст. 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" (03110, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 33605698) на користь дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) 222 692 (двісті двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. основного боргу, 4 453 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.
3 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 26.12.2014 року.
Суддя С.М. Мудрий