ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 910/22974/14 22.12.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/22974/14
за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків,
до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", м. Київ,
про стягнення 7 561,76 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,
без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.
Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (далі - ТДВ "Міжнародна страхова компанія") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (далі - СТДВ "Гарантія") 7 561,76 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ТДВ "Міжнародна страхова компанія" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) від 30.07.2013 СНТ-К № 1426/13-10 (далі - Договір) публічному акціонерному товариству «Харків-Авто» (далі - ПАТ «Харків-Авто») виплачено страхове відшкодування автомобіля марки «ЗАЗ Forza», державний реєстраційний номер АХ 1376 СТ (далі - «ЗАЗ»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ 21114», державний реєстраційний номер АХ 9434 ВН (далі - «ВАЗ»), була застрахована СТДВ "Гарантія" за полісом № АС/8725929, за яким ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.; у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 7 561,76 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2014 порушено провадження у справі; у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8725929.
05.11.2014 відділом діловодства суду отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що за полісом № АС/8725929 (за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.) було застраховано цивільно-правову відповідальність Линник Віталія Володимировича як страхувальника транспортного засобу марки «ВАЗ».
У судове засідання 22.12.2014 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили; відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвали господарського суду міста Києва від 23.10.2014 та від 24.11.2014 було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення; разом з тим, до матеріалів справи долучено конверт повернення з адреси відповідача (03067, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4) з відміткою поштового відділення «організація вибула».
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 22.12.2014 без участі представників сторін (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва
30.07.2013 ТДВ "Міжнародна страхова компанія" (страховик) та Кальмучіним Володимиром Теодоровичем (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір, строк дії якого з 10.08.2013 по 09.08.2014, та стандарт №1426/13-10 до Договору (далі - Стандарт), відповідно до умов якого:
- предметом страхування є майновий інтерес страхувальника (або вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «ЗАЗ» (пункт 2.2 Стандарту);
- у разі якщо страховик визначає розмір збитку на підставі оригіналу рахунку (калькуляції) спеціалізованої для застрахованої моделі транспортного засобу виплата здійснюється у розмірі 80% суми страхового відшкодування, визначеному у страховому акті впродовж 10 (десяти) банківських днів після прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, яке приймається продовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання всіх необхідних належним чином оформлених документів (підпункт 5.7.2.1 пункту 5.7 Стандарту).
03.02.2014 о 07 год. 45 хв. на перехресті вул. Героїв Праці та вул. Шевченко в місті Харкові, сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ» під керуванням Кондрат'єва Андрія Олександровича та автомобіля «ЗАЗ» під керуванням Кальмучіна В.Т., в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Кондрат'євим А.О. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2014 у справі №640/1985/14-п притягнуто Кондрат'єва А.О. до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на винну особу штраф у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
03.02.2014 позивачем від Кальмучіна В.Т. отримано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
ПАТ «Харків-Авто» виставлено Кальмучіну В.Т. калькуляцію від 04.02.2014 №КА2-000051 для оплати ремонту автомобіля «ЗАЗ» на загальну суму 7 919,86 грн.
ТДВ "Міжнародна страхова компанія" було надано СТДВ "Гарантія" заяву від 04.02.2014, відповідно до якої позивач просив відповідача перерахувати суму страхового відшкодування згідно з калькуляцією від 04.02.2014 №КА2-000051 на рахунок ПАТ «Харків-Авто».
05.03.2014 ТДВ "Міжнародна страхова компанія" складено рахунок страхового відшкодування №7405 та страховий акт №7405, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 7 561,76 грн. (7 919,86 грн. - 358,10 грн. (франшиза 0,5%)) та 80% страхового відшкодування відповідно до підпункту 5.7.2.1 пункту 5.7 Стандарту у сумі 6 049,41 грн.
На підставі вказаного страхового акта ТДВ "Міжнародна страхова компанія" перерахувало на рахунок ПАТ «Харків-Авто» страхове відшкодування у сумі 6 049,41 грн., що підтверджується платіжним доручення від 05.03.2014 №59.
ПАТ «Харків-Авто» виставило позивачу акт виконаних робіт від 21.03.2014 №ЗА2-000843, складеного на підставі замовлення від 11.03.2014 №ЗН2-000744, відповідно до якого загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ» становить 7 919,86 грн.
Однак, судом встановлено, що вказаний акт виконаних робіт не підписаний зі сторони замовника (ТДВ "Міжнародна страхова компанія").
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина Кондрат'єва А.О. встановлена у судовому порядку (постанова Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2014 у справі № 640/1985/14-п), а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля, а саме Линник В.В.
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ» як страхувальника на момент ДТП була застрахована СТДВ "Гарантія" (поліс № АС/8725929, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах ліміту, встановленого полісом № АС/8725929 та з вирахуванням суми франшизи, тобто у сумі 6 561,76 грн. (7 561,76 грн. - 1 000 грн. франшизи).
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути зі страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13; ідентифікаційний код 21130899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літера А-3; ідентифікаційний код 31236795) 6 561 (шість тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 76 коп. страхового відшкодування в порядку регресу і 1 585 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 39 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.12.2014.
Суддя О. Марченко