ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/24319/14 23.12.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
До Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
Про стягнення 52 075,25 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Мирончук Ю.І. представник за довіреністю № 776 від 11.08.14.
Від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - відповідач) про стягнення 52 075,25 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем в порядку статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.14. порушено провадження у справі № 910/24319/14 та призначено її до розгляду на 25.11.14.
25.11.14. відповідачем в судовому засіданні було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 27 002,73 грн., в іншій частині в задоволенні позову відповідач просить відмовити.
В судовому засіданні 25.11.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 11.12.14., про що сторони були повідомлені під розписку.
В судовому засіданні 11.12.14. позивачем було подано письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 11.12.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 23.12.14., про що сторони були повідомлені під розписку.
В судовому засіданні 23.12.14. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 23.12.14. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи та те, що відповідач в письмовому відзиві обґрунтував свою правову позицію, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/24319/14.
В судовому засіданні 23.12.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.04.13. між позивачем (Страховиком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Універсал Лоджистік Лімітед» (Страхувальником) було укладено Договір № 059476 добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - Договір), відповідно до якого позивач прийняв під страховий автомобіль марки Scania, д.р.н. АМ6349ВА.
26.02.14. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на 551 км а/ш Київ-Харків-Довжанський, автомобіль марки Scania, д.р.н. АМ6349ВА отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Управління Державтоінспекції.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки Mersedes-Benz, д.р.н. АХ9669СВ Потаповим Анатолієм Сергійовичем вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 24.03.14. у справі № 636/952/14-п.
Відповідно до Звіту № 265/14 від 06.03.14. про оцінку автомобіля Scania, д.р.н. АМ6349ВА, вартість матеріального збитку, завданого власникові вказаного автомобіля склала 27 002,73 грн. без ПДВ та 32 403,27 грн. з ПДВ.
Далі, судом встановлено, що на підставі страхового акту № UA2014022600036/L11/01 від 20.03.14. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 52 075,25 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 21498 від 21.03.14.
При цьому, із зазначеного платіжного доручення вбачається, що вказані грошові кошти в розмірі 52 075,25 грн. виплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Універсал Лоджистік Лімітед» без ПДВ.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, відповідно до пункту 22.1. ст. 22 та ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
За змістом статті 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998р. №16.
Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).
При цьому, документи виконавця робіт по відновленню транспортного засобу (рахунок, акт виконаних робіт тощо) не можуть вважатися належним підтвердженням розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу.
Крім того, суд відзначає, що згідно зі ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Отже, сума страхового відшкодування зменшується на суму податку на додану вартість у випадку сплати відшкодування на рахунок потерпілої особи.
При цьому, із платіжного доручення № 21498 від 21.03.14. вбачається, що вказані грошові кошти в розмірі 52 075,25 грн. виплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Універсал Лоджистік Лімітед» без ПДВ.
З огляду на викладене, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток в межах суми 27 002,73 грн., а не в межах суми 52 075,25 грн., як на те вказує позивач.
З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8620703 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Mersedes-Benz, д.р.н. АХ9669СВ, яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина Потапова А.С., який керував автомобілем марки Mersedes-Benz, д.р.н. АХ9669СВ, встановлена у судовому порядку.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АС/8620703 становить 0,00 грн. Строк дії з 09.11.13. по 08.11.14. При цьому, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майно за вказаним полісом становить 50 000,00 грн.
Крім того, судом враховано, що відповідачем визнано позовні вимоги на суму 27 002,73 грн.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27 002,73 грн. страхового відшкодування, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, б. 19/3; 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 57, 5-6 поверх; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62; 04053, м. Київ, вул. Артема, б. 40; ідентифікаційний код 20782312) 27 002 (двадцять сім тисяч дві) грн. 73 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 947 (дев'ятсот сорок сім) грн. 36 коп.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.12.14.
Суддя Т.М. Ващенко