16 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Берднік І.С.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О.,
Матолича С.В.,
за участю секретаря - Кулеші А.О.,
сторони:
від скаржника - ОСОБА_1,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 січня 2004 року та на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 березня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії виконавчого комітету Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії виконавчого комітету Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.
Свої вимоги заявник мотивує тим, що порушення його права полягає у відмові виконавчого комітету видати йому свідоцтво про право власності на будинок в АДРЕСА_1. Крім того, додатково просив стягнути з виконавчого комітету судові витрати, що понесені ним на послуги адвоката.
Рішенням Чорнобаївського районного суду від 27 січня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 26 березня 2004 року, в задоволені скарги відмовлено.
Судові рішення мотивовано наступним. Враховуючи те, що свідоцтво про право власності на будинок було видано виконавчим комітетом під час розгляду справи по суті, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки обставини, що порушували права заявника відсутні. У зв'язку з цим, у відповідності до статті 2488 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції 1963 року) вимоги про відшкодування судових витрат також не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме на те, що судами неправомірно відмовлено в задоволенні вимог про стягнення з виконавчого комітету витрат на юридичну допомогу у сумі 200 грн.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 в процесі розгляду справи у суді першої інстанції, отримав свідоцтво на право власності від 15 січня 2004 року серії НОМЕР_1. Відповідно права, за захистом яких звертався скаржник, відновлені суб'єктом оскарження вже після порушення провадження у справі судом першої інстанції.
Згідно статті 2488 Цивільного процесуального кодексу України (що був чинним на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) витрати, пов'язані з розглядом скарги, включаючи й витрати для надання юридичної допомоги, а також витрати, пов'язані з поїздками, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної влади, орган місцевого самоврядування, посадову чи службову особу, якщо було постановлено рішення про задоволення скарги заявника.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що на момент звернення скаржника до суду зі скаргою його права були порушені, а бездіяльність суб'єкта оскарження була неправомірною, що і визнав сам суб'єкт оскарження самостійно видавши свідоцтво на право власності під час розгляду справи.
Внаслідок таких дій скаржник мав повне право на відшкодування судових витрат, зокрема витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 200 грн., що підтверджується матеріалами справи та встановлено в рішеннях судів.
Таким чином, відмовляючи в задоволенні скарги суди дійшли помилкових висновків, оскільки на момент звернення скаржника його права були порушенні та останній, крім того, мав повне право на задоволення вимог щодо оплати послуг адвоката.
Згідно з пунктом 9 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а скарга задоволенню.
Керуючись статтями 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 березня 2004 року скасувати.
Визнати дії виконавчого комітету Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області неправомірними.
Стягнути з виконавчого комітету Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 200 (двісті) грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Харченко В.В.
судді Берднік І.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолич С.В.