24 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гримич М.К., Кафідової О.В., Колодійчука В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2014 року,
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом та просила встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 з липня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 69/100 частин квартири АДРЕСА_1 та на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_5 в Печерському відділенні № 3715/15 Ощадного банку України.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року позов задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з липня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 69/100 частин квартири АДРЕСА_2, грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_5 у Печерському відділенні № 37 15/015 Державного ощадного банку України, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2014 року, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, а докази, які містяться в матеріалах справи свідчать лише про виконання ОСОБА_4 обов'язків опікуна, так як ОСОБА_5 був недієздатним.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич
О.В. Кафідова
В.М. Колодійчук