22 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,
Кафідової О.В., Колодійчука В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес медіа груп», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Супердрук» про спростування відомостей, що принижують честь, гідність та ділову репутацію, і відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати такими, що не відповідають дійсності, є негативними і недостовірними та порочать честь, гідність та ділову репутацію, відомості, поширені в статті «Лексусовий прокурор», опублікованій у всеукраїнській газеті «Експрес» від 10-17 червня 2010 року № 61, а також і в інтернет-виданні всеукраїнської газети «Експрес» в статті «Лексусовий» прокурор (сенсаційні фото)», опублікованій 10 червня 2010 року об 11:30 год.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 05 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2013 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2014 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті касаційного провадження на вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
У листопаді 2014 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Згідно із ч. 1 ст. 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України у разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.
З поданих матеріалів вбачається, що заявником пропущений строк для подання заяви про перегляд судового рішення, при цьому останнім заявлено клопотання про його поновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Колегія суддів розглянувши заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд судових рішень, визнала її такою, що підлягає задоволенню.
Звертаючись до суду із вказаною заявою ОСОБА_3 посилався на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ч. ч. 1,2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 34, 62 Конституції України, ст.. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Кабінету Міністрів України, а також рекомендацій, що містяться у Резолюції 1165 Парламентської Асамблеї Ради Європи, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження своїх доводів скаржник долучив до заяви ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року, 13 листопада 2013 року.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України», заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.
Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.
Зі змісту доданих до заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 22 лютого 2012 року, 13 листопада 2013 року, вбачається, що вони постановлені у судових справах, правовідносини в яких є подібними до тих, які виникли у даній цивільній справі, отже доводи скаржника містять ознаки, які згідно вимог ч. 1 ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судового рішення.
Оскільки наведені заявником доводи містять ознаки, які згідно з вимогами вищевказаної норми є підставами для перегляду судових рішень, справу слід допустити до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст. ст. 73, 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Поновити ОСОБА_3 строк для подачі заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2014 року.
Допустити справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес медіа груп», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Супердрук» про спростування відомостей, що принижують честь, гідність та ділову репутацію, і відшкодування моральної шкоди, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2014 року до провадження Верховного Суду України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко
О.В. Кафідова
В.М. Колодійчук