24 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності, шляхом виселення за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 22 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 20 жовтня 2014 року,
У квітні 2014 року ОСОБА_4 через свого представника звернулася до суду із указаним позовом, у якому просила усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їй майном, а саме житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_5 із зазначеного будинку.
В обґрунтування позову зазначала, що вона є єдиним власником указаного житлового будинку, який має намір відчужити. ОСОБА_5 проживає у цьому будинку без будь-яких правових підстав і чинить перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 22 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 20 жовтня 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Виселено ОСОБА_5 з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_4
У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами
ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що позов
ОСОБА_4 підлягає задоволенню, керуючись при цьому нормами ст. ст. 383, 391 ЦК України, ст. 156 ЖК України.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 22 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 20 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
А.О. Лесько
Д.Д. Луспеник