Справа № 2-а-10/14/2407
Головуючий у 1-й інстанції: Вівчар Г. А.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
22 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання:Швець А.І.,
представника відповідача: Паскарь А. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області та ТОВ "Агрофірма імені Суворова" на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області, за участю третьої особи ТОВ "Агрофірма імені Суворова" про визнання протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії ,
В липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Новоселицького районного суду Чернівецької області із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області про визнання протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії.
Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2014 року позов задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області щодо відмови у призначенні ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, проживаючого с. Подвірне, Новоселицького району, Чернівецької області пільгової пенсії, неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому райні Чернівецької області призначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст..13 Закону України» «Про пенсійне забезпечення» та виплачувати таку пенсію з часу його звернення - з 21.10.2013 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2014 року скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач та третя особа, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 27.06.1989 року по 31.12.2007 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, працював ковалем ручного кування в СВК "ім. Суворова" та з 01.01.2008 року по 18.11.2013 року - в ТОВ «агрофірмі імені Суворова».
18 листопада 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі від 17.02.2014 року №814/02 відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Не погодившись із відмовою відповідача у зарахуванні пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 20.11.2003 року № 1316-4 (далі Закон № 1316-4) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначатимуться за нормами цього Закону виходячи з вимог віку, стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Професія «коваль ручного кування» передбачена підрозділом 2 «Ковальсько-пресове виробництво» розділу XII «Оброблення металу» як чинного Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36, так і відповідними розділами попередніх Списків № 1 затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.94 р. № 162. Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. N 10, а також Списку 1. затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.96 р. № 1173, що застосовується під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Крім цього, пунктом 20 згаданої Постанови Кабінету Міністрів України, передбачено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників .
Оскільки порядок підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тому при визначенні наявності у позивача спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії, слід виходити із записів, наявних у трудовій книжці, тим більше відповідач в судовому засіданні не ставив записи в трудовій книжці позивача під сумнів.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2, 27.06.1989 року ОСОБА_4 переведений на посаду коваля в Ордена знак пошани колгосп імені Суворова, який згодом був перейменований в Ордена знак пошани сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Суворова.
31.12.2007 року звільнений по переводу із СВК ім. Суворова, а 01.01.2008 року прийнятий на посаду коваля в ТОВ «Агрофірма імені Суворова».
З довідки ТОВ «Агрофірма імені Суворова» №984, яка в послідуючому була відкликана листом від 13.02.2014 року №226, вбачається, що позивач працював в колгоспі імені Суворова ковалем ручного кування з 27.06.1989 р. по 31.12.2007 р.
Однак, в матеріалах справи містяться інші довідки, які підтверджують пільговий період роботи позивача, а саме: довідка Ордена знак пошани сільськогосподарського виробничого кооператива ім. Суворова №983 та 985, відповідно до яких ОСОБА_4 працював в колгоспі імені Суворова ковалем ручного кування з 01.01.2008 року по даний час. Крім того, зазначено, що на даній роботі ОСОБА_4 був зайнятий повний робочий день і інших робіт не виконував; має право на пільгову пенсію по списку №1 "Виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", розділ XI "Оброблення металу", підрозділом 2 "Ковальсько-пресове виробництво", позицією - 11.2.
Згідно висновку Державної експертизи умов праці Чернівецької області щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці у ТОВ "Агрофірма імені Суворова" підтверджено право працівникам на пенсію за віком на пільгових умовах згідно списку №1, які працюють на посадах ковалів ручного кування.
Також у витягах із протоколів №2 від 01.03.1997 р., №3 від 12.03.1987 р., №4 від 26.02.1988 року та №6 від 05.04.1990 року засідань правління колгоспу імені Суворова зазначено, що прийнято рішення про зарахування ОСОБА_4 в стаж роботи 1986, 1987, 1989, 1996 р. р.
Оскільки позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 50 років, як слідує з матеріалів справи, працював в ковалем ручного кування не менше 10 років, має загальний трудовий стаж більше 30 років, це дає йому право для призначення пенсії відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що не проведення атестації робочих місць, не є підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача та призначенні йому пенсії на пільгових умовах, оскільки своєчасне проведення атестації покладається на керівника підприємства і її непроведення за встановлених судом обставин не може бути підставою для невключення періоду роботи позивача до пільгового стажу.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до змісту наказу Міністерства праці та соціальної політики України „Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" № 383 від 18 листопада 2005 року, якщо атестацію робочих місць проведено до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до пільгового стажу зараховується п'ятирічний період роботи, що передує даті видання наказу про атестацію, а також період впродовж 5 років після вперше проведеної атестації. Якщо атестація вперше проведена після 21 серпня 1997 року, в разі підтвердження зазначеного права до пільгового стажу зараховується п'ятирічний період, що передує даті видання наказу про її результати.
Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилась чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період робіт із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно.
Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Отже, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення товариством не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії за віком.
Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія судді вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_4 у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 27 червня 1989 року по 31 грудня 2007 року та призначенні пенсії на пільгових умовах.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області та ТОВ "Агрофірма імені Суворова" залишити без задоволення, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 09 грудня 2014 року .
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Сапальова Т.В.