Справа № 127/30949/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Луценко Л.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
18 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.
за участю секретаря судового засідання: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - Павич О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок пенсії ,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання включити в перерахунок пенсії матеріальну допомогу та індексацію за 2006-2010 роки.
Постановою Вінницького міського суду від 06.10.2014 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького міського суду від 06.10.2014 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького міського суду від 06.10.2014 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2014 року, яка ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 року залишена без змін, у адміністративній справі №127/30949/13-а за позовом ОСОБА_2 до УПФ України в м. Вінниці позов задоволено - визнано дії УПФ України в м. Вінниці щодо невключення в розрахунок пенсії позивачу матеріальної допомоги та індексації; зобов'язано УПФ України в м. Вінниці включити в розрахунок пенсії ОСОБА_2 матеріальну допомогу та індексацію за 2009 р. і 2010 р. згідно довідки Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 19.11.2013 року №343, та виплатити недоплачену суму з 20.06.2013 р.
Відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2014 року ВП №43813530, якою зобов'язано боржника самостійно виконати постанову про відкриття виконавчого провадження.
На виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2014 року УПФ України в м. Вінниці розпорядженням №187705 від 21.07.2014 року здійснило перерахунок пенсії через зміну надбавок в загальному розмірі 80% від середнього заробітку, хоча пенсія була нарахована в розмірі 90% відповідно до Закону України «Про державну службу», діючому на момент її призначення.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі рішення суду, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% суми їхньої заробітної плати, дії органу Пенсійного фонду України є правомірними. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", №3723-XII (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
З 1 жовтня 2011 року вступив у силу Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI, яким внесено зміни до Закону №3723-XII зокрема до статті 37, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внесено зміни до ст.37 Закону № 3723-ХІІ і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, положення частини третьої ст.37 Закону №3723-XII щодо призначення державним службовцям пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків посадового окладу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ, а з моменту вступу в законну силу Закону № 1166-VII втратили чинність положення ст.37 Закону №3723-XII, щодо призначення пенсії державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям регулює ст. 37-1 Закону №3723-XII, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали змін.
Згідно ст.37-1 Закону №3723-XII, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, враховуючи зміст резолютивної частини постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2014 року (в якій зобов'язано відповідача включити суми матеріальної допомоги та індексації до розрахунку пенсії, а не провести її перерахунок), дії УПФУ у м. Вінниці щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 у розмірі 80% є неправомірними, оскільки вказаний показник застосовується при призначенні, а не при перерахунку пенсії державного службовця.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року №108/95-ВР (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначено, що виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Зважаючи на те, що позивачу призначено пенсію до прийняття Закону № 1166-VII в розмірі 90%, то при її перерахунку застосуванню підлягає ст.37 Закону № 3723-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення у нього права на пенсію.
Крім того, оскільки з матеріалів справи і позовної заяви вбачається, що матеріальну допомогу та індексацію позивачу при визначенні розміру пенсії не враховано за період 2006-2008 р.р., позовні вимоги підлягають задоволенню тільки у межах вказаного періоду, оскільки позовні вимоги за період 2009-2010 року вже були вирішені судами, а тому провадження у справі у цій частині позовних вимог відповідно до ст.157 КАС України слід закрити.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргуОСОБА_2 задовольнити частково .
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок пенсії скасувати .
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплатити пенсію з розміру пенсії у відсотках встановленому ст.37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), з врахуванням всіх видів оплати праці на які відповідно до Законів України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 2006-2008 року з 20.06.2013 року.
Провадження у справі щодо включення у перерахунок пенсії матеріальної допомоги та індексації за період з 2009-2010 року закрити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Гонтарук В. М.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно:
секретар