09 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/3483/2012
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Лук'янчук О.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (далі - позивач, або ПрАТ «УДП») звернулось до суду з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, далі - відповідач, або СДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000831630, 0000841630 та 0000851630 від 05 грудня 2011 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року вказаний адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушені судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального права.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ПрАТ «УДП» задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, якою задоволено адміністративний позов ПрАТ «УДП» та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ №№ 0000831630, 0000841630 та 0000851630 від 05 грудня 2011 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2014 року зазначену постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ № 0000841630 від 05 грудня 2011 року та № 0000851630 від 05 грудня 2011 року на суму 701359,20 грн. скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року залишено без змін.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
У період з 15.09.2011 року по 09.11.2011 року працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «УДП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт № 443/16-3/01125821/70 від 23.11.2011 року.
На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.12.2011 року №№ 0000831630, 0000841630, 0000851630, якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 153246,64 грн., 2040,00 грн. та 3317313,61 грн. відповідно.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000851630 від 05.12.2011 року на суму 701359,20 грн., які є предметом перегляду судом апеляційної інстанції, з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність здійснених відповідачем нарахувань зазначеним податковим повідомленням - рішенням з огляду на положення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Як вбачається зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2014 року, скасовуючи постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року та направляючи вказану справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд в частині вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000851630 від 05.12.2011 року на суму 701359,20 грн. Вищий адміністративний суд України зазначив, що скасовуючи податкове повідомлення-рішення № 0000851630 про сплату 701359,20 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом порушено строки давності, визначені ст. 102 Податкового кодексу України. Стверджуючи про порушення відповідачем ст. 102 Податкового кодексу України у зв'язку з визначенням суми грошового зобов'язання зі сплати пені по дебіторській заборгованості Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) після спливу 1095 днів з моменту виникнення порушення строків розрахунків (перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експорт робіт/послуг) шляхом прийняття повідомлення-рішення, судом не враховано, що по рахунках № 20322 (180 днів припадає на 13.12.2008 року) та № 20324 (180 днів припадає на 28.12.2008 року) вказаний строк не сплив. Для визначення суми штрафу щодо вказаних рахунків необхідно дослідити розрахунок пені, що міститься в додатку № 10 до акта планової перевірки. Оскільки вказаний додаток відсутній в матеріалах справи, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000851630 від 05.12.2011 року в сумі 701359,20 грн. з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Враховуючи вказані вимоги ст. 227 КАС України, судом апеляційної інстанції було витребувано зазначений розрахунок нарахування пені за порушення здійснення експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності ПрАТ «УДП» (додаток до акту перевірки № 10).
Зі змісту вказаного розрахунку та акту спірної перевірки вбачається, що підставою для нарахування пені в розмірі 701359,20 грн. стали господарські операції позивача з Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр), а саме заборгованість по трьом несплаченим цим нерезидентом рахункам: № 20311 від 01.06.2008 року на суму 29528,12 дол. США, № 20322 від 16.06.2008 року на суму 33810,00 дол. США, № 20324 від 01.07.2008 року на суму 24496,47 дол. США.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
За таких обставин, з огляду на зазначені положення ст. 102 Податкового кодексу України та враховуючи висновки Вищого адміністративного суду України, по рахунках № 20322 (180 днів припадає на 13.12.2008 року) та № 20324 (180 днів припадає на 28.12.2008 року) вказаний строк не сплив.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (чинній та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що порушення резидентами строків передбачених статтями 1 і 2 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
За п. 9 договором тайм-чартеру № 712 ДМП від 14.09.2005 року, укладеним між позивачем та Naftaservice trading (Cyprus) Limited (Кіпр) фрахт (плата за користування судном) має сплачуватись кожні 15 днів авансом.
Тобто, рахунок № 20322 від 16.06.2008 року на суму 33810,00 дол. США мав бути сплачений нерезидентом протягом наступних 15 днів., а отже заборгованість за ним виникає на 01.07.2008 року (дол. США за курсом НБУ на 01.07.2008 року становив 484,89 грн. за 100 дол. США.).
В свою чергу, рахунок № 20324 від 01.07.2008 року на суму 24496,47 дол. США мав бути сплачений до 15.07.2008 року, 16.07.2008 року виникла заборгованість за цим рахунком. (дол. США за курсом НБУ на 16.07.2008 року становив 484,01 грн. за 100 дол. США.).
Період нарахування за актом перевірки з 01.01.2010 року - 30.06.2011 року складає 546 днів.
З урахуванням зазначеного, розмір пені: за рахунком № 20322 від 16.06.2008 року на суму 33810,00 дол. США має становити: 33810,00 дол. СШАх4,8489х546х0,3% = 268535,86 грн.; за рахунком № 20324 від 01.07.2008 року на суму 24496,47 дол. США: 24496,47 дол. СШАх4,8401х546х0,3% = 194 210,06 грн., разом за двома рахунками сума пені становить 462745,92 грн.
При цьому, з огляду на зазначені положення ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (чинній та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), який за спірними рахунками з урахуванням валютного курсу Національного банку України на день виникнення заборгованості складає 163941,30 грн. та 118565,36 грн. відповідно, разом за двома рахунками сума неодержаної виручки складає 282506,66 грн.
Тобто, розмір пені який має бути сплачений за рахунками № 20322 та № 20324, за якими не минув строк визначення грошового зобов'язання з боку податкового органу становить - 282506,66 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0000851630 від 05.12.2011 року на суму 701359,20 грн. підлягають задоволенню частково, а спірне податкове повідомлення - рішення піддягає скасуванню в частині визначення пені у розмірі 418852,54 грн.
Що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000841630 від 05.12.2011 року колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту акту спірної перевірки та податкового повідомлення - рішення № 0000841630 від 05.12.2011 року, підставою для нарахування грошових зобов'язань позивачу цим податковим повідомленням - рішенням став висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93, а саме порушення порядку декларування валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України.
З огляду на встановлене порушення зазначених вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 відповідачем на позивача, оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, накладено штраф у розмірі 2040 грн. на підставі ст. 16 зазначеного Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.1993 року № 15-93.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Згідно з пунктом 2 статті 16 зазначеного Декрету № 15-93 за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, до них застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.
Відтак, у податкового органу відсутні законні повноваження на застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93, оскільки повноважним органом щодо застосування вказаних санкцій є Національний банк України та підпорядковані йому особи.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 07 лютого 2012 року у справі № 21-904во10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Інтеройл» до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не наділений повноваженнями на застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомленнями - рішення № 0000841630 від 05.12.2011 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі зазначеної статті Декрету Кабінету Міністрів України є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги позивача в цій частині задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції, в частині, що є предметом перегляду судом апеляційної інстанції, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі у вказаній частині нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» - задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів в частині відмови у задоволенні вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000841630 від 05.12.2011 року та № 0000851630 від 05.12.2011 року на суму 701359,20 грн. - скасувати.
Прийняти нову у вказаній частині постанову, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000841630 від 05.12.2011 року та № 0000851630 від 05.12.2011 року на суму 701359,20 грн. - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі № 0000841630 від 05 грудня 2011 року на суму грошового зобов'язання у розмірі 2040 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі № 0000851630 від 05 грудня 2011 року на суму 701359,20 грн. в частині суми грошового зобов'язання у розмірі 418852,54 грн.
В задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі № 0000851630 від 05 грудня 2011 року на суму 701359,20 грн. в частині суми грошового зобов'язання у розмірі 282506,66 грн. відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: О.В. Яковлєв