Справа № 824/2650/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
24 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування санкції, пов'язаної із забороною організації і проведення азартних ігор на території України ,
10.03.2011 року позивач - Новоселицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління міндоходів у Чернівецькій області (далі - Новоселицька ОДПІ) звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування санкції, пов'язаної із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.10.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
23.12.2014 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від позивача та відповідача надійшли заяви з клопотанням відкласти розгляд справи.
При цьому, суд звертає увагу на слідуючі обставини: позивач є юридичною особою, що має можливість направляти в судові засідання різних представників для представлення власних інтересів, в зв'язку з чим клопотання позивача є недостатньо обгрунтованим, відносно клопотання відповідача слід звернути увагу на те, що воно мотивоване тим, що представник позивача бере участь в іншому судовому засіданні в Першотравневому районному суді м. Чернівці, проте, жодних доказів, які б підтверджували неможливість явки в судове засідання позивачем не було надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Також, суд звертає увагу на те, що строни вже давали пояснення по суті справи в судовому засіданні 19.11.2014 року, в якому було оголошено перерву для того, щоб сторони надали додаткові докази, що підтверджують їх позицію, проте, станом на 24.12.2014 року сторонами нічого додатково не надано.
З огляду на вище вказані обставини та неодноразове відкладення судового засідання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених клопотань.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець Новоселицькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 11 лютого 2009 року та взятий на облік в органах державної податкової служби 12 лютого 2009 року за № 59.
На підставі договору суборенди нежитлового приміщення б/н від 15 листопада 2009 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ", в особі директора ОСОБА_2 та приватним підприємцем ОСОБА_2, позивач отримав в строкове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 800,00 кв. м. для використання в підприємницькій діяльності.
03 вересня 2011 року працівниками Новоселицької МДПІ Чернівецької області на підставі наказу № 254 про проведення фактичної перевірки та направлення № 51 від 03 березня 2011 року проведено перевірку господарської одиниці (Інтернет-клубу), розташованого за адресою АДРЕСА_1, Новоселицький район Чернівецька область, де здійснює свою господарську діяльність приватний підприємець ОСОБА_2, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими працівниками), про що складено акт № 0165/24/07/23/НОМЕР_1.
В ході перевірки встановлено, що на момент проведення перевірки Інтернет-клуб працював, споживачі обслуговувались за адресою АДРЕСА_1. В приміщенні Інтернет-клубу на момент перевірки знаходяться та встановлено 11 (одинадцять) персональних комп'ютерів, які підключенні до електромережі.
Згідно з актом перевірки позивачем виявлено надання та проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, а саме: встановлено факт надання азартної гри на комп'ютері в сумі 50,00 грн. В результаті надання азартної гри на комп'ютері отримано виграш в сумі 60,00 грн.
За результатами перевірки позивачем зроблено висновок про порушення відповідачем Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".
В ході перевірки також було знято залишки готівки, яка на початок дня склала 1547,00 грн., що підтверджується актом б/н від 03 березня 2011 року "про зняття залишків готівки в касі", складеним особисто барменом інтерактивного клубу ОСОБА_4
Згідно вказаного акту, зазначені кошти є виручкою разом із залишком готівки на початок дня.
Із змістом акту перевірки відповідач був ознайомлений, що підтверджується його підписом.
Не погоджуючись із результатами перевірки, відповідач в акті перевірки власноручно зробив зауваження про те, що в Інтернет - кафе надаються послуги Інтернету та прокату спортивного інвентарю (київ та столів для більярду).
Крім цього, в ході перевірки працівниками ВБПОПТ ВПМ Новоселицької МДПІ Чернівецької області складено протокол огляду місця події б/н від 03 березня 2011 року, згідно якого за адресою АДРЕСА_1 знаходиться Інтернет-клуб під назвою "Інтернет", у якому підприємницьку діяльність здійснює приватний підприємець ОСОБА_2.
Під час проведення огляду в даному залі знаходились комп'ютери та системні блоки в кількості 11 штук, на яких згідно з доводами відповідача здійснювалась гра. Крім того, в залі на момент перевірки знаходився чоловік, який сказав, що він являється оператором-касиром в обов'язки, якого входить заправка комп'ютерів та видача виграшу.
Як вбачається із протоколу огляду місця події, працівниками податкової міліції, в присутності понятих, оглянуто зал з назвою "Інтернет", який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. В ході огляду було виявлено та вилучено 11 системних блоків, які обгорнуто в поліетиленові пакети та обклеєні стрічками з підписами понятих і присутніх.
У зв'язку з відмовою відповідача від підпису та отримання копії протоколу огляду місця події, працівниками ВПМ Новоселицької МДПІ Чернівецької області 03 березня 2011 року в присутності понятих складено акт.
Крім того, працівниками податкової міліції 03 березня 2011 року відібрано у гр. ОСОБА_5 та бармена-оператора розважального залу ОСОБА_4 пояснення.
04 березня 2011 року позивач супровідним листом за вих. № 1924/9/26012 направив на адресу Новоселицького РВ УМВС України у Чернівецькій області матеріали перевірки в порядку ст. 97 КПК України по факту виявлення надання послуг у сфері грального бізнесу за адресою: АДРЕСА_1 для прийняття рішення згідно чинного законодавства. Разом з матеріли перевірки позивач передав також системні блоки в кількості 11 штук.
09 березня 2011 року черговою частиною Новоселицького РВ УМВС України в Чернівецькій області в ЖРЗПЗ зареєстровано матеріали перевірки по факту виявлення надання послуг у сфері грального бізнесу за № 400.
За результатами перевірки, 11 березня 2011 року о/у СДСБЕЗ Новоселицького РВ УМВС України в Чернівецькій області старший лейтенант міліції Лукіян С.А., керуючись п. 2 ст. 6 КПК України, виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по матеріалам, які надійшли з ВПМ Новоселицької МДПІ. Вказана постанова того ж числа затверджена начальником Новоселицького РВ УМВС у Чернівецькій області та в подальшому перевірена прокурором Новоселицього району Чернівецькій області.
Згідно розписки від 11 березня 2011 року, поданої відповідачем на ім'я начальника Новоселицького РВ УМВС у Чернівецькій області, йому цього числа було повернуто виявлені та вилучені системні блоки в кількості 11 штук.
Зважаючи на вище викладене, податковий орган на підставі п. 11-1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" звернувся до суду із позовом про застосування санкцій.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15 травня 2009 року №1334-VI ( далі - Закон №1334-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Згідно статті 2 Закону №1334-VI в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Статтею 3 Закону №1334-VI передбачено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.
З аналізу наведених норм вбачається, що для кваліфікації діяльності суб'єкта підприємницької діяльності як грального бізнесу необхідна наявність одночасно трьох обов'язкових умов: відповідна діяльність полягає в організації та проведенні азартних ігор; здійснення такої діяльності організаторами азартних ігор, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності; метою такої діяльності є отримання прибутку. Для фіксування ж факту здійснення азартної гри необхідно зафіксувати такі обставини, як внесення гравцем ставки, отримання виграшу, результат гри повністю або частково залежить від випадковості.
Згідно з матеріалів справи позивачем на підтвердження факту здійснення підприємницької діяльності з організації та проведення азартних ігор, забороненої Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні", надано суду акт перевірки від 03 березня 2011 року №0165/24/07/23/НОМЕР_1, акт "про зняття залишків готівки в касі" від 03 березня 2011 року, протокол огляду місця події від 03 березня 2011 року, пояснення громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4, надані працівникам Новоселицької МДПІ 03 березня 2011 року.
При цьому, вище вказані матеріали не можуть бути оцінені судом як прямі безсумнівні докази того, що саме відповідач здійснював діяльність з організації та проведення азартних ігор в нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.
Зокрема, як зазначив суд касаційної інстанції в судовому рішенні від 10 липня 2014 року факт того, що відповідач є орендарем приміщення, у якому була розміщена комп'ютерна техніка, з допомогою якої проводились азартні ігри, не можуть бути розцінені як докази порушення ним вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".
Окрім цього, посилання позивача на протокол огляду місця події від 03 березня 2011 року, акт перевірки, пояснення громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4, надані працівникам Новоселицької МДПІ 03 березня 2011 року, не свідчить про надання саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 послуг у сфері грального бізнесу.
Позивачем не було надано суду жодних документів, які б підтверджували факт внесення гравцем ставки на гру. Відсутні і беззаперечні докази отримання виграшу та того, що результат гри повністю або частково залежить від випадковості.
Будь-яких спеціальних технічних досліджень комп'ютерної техніки, що знаходилась в Інтернет-клубі, проведено не було.
Не було доведено позивачем і факт отримання відповідачем прибутку від грального бізнесу.
Посилання на акт "про зняття залишків готівки в касі" від 03 березня 2011 року є безпідставним, оскільки в цьому акті міститься інформація лише про наявність грошових коштів у касі на час перевірки, при цьому без встановлення та зазначення про те, за надання яких саме послуг та в якому конкретно розмірі було отримано ці кошті.
Критично суд оцінює і посилання позивача на довідку Новоселицької ОДПІ від 15 вересня 2014 року №5432/10/24-07-17-007, адже вона свідчить лише про отримання фізичною особою-підприємецем ОСОБА_2 доходу від здійснення дозволеної йому підприємницької діяльності взагалі.
Також не було доведено позивачем, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є власником комп'ютерів, які використовувалась у якості грального обладнання в приміщенні, в якому 03 вересня 2011 року працівниками Новоселицької МДПІ Чернівецької області проводилась перевірка.
Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно договору оренди комп'ютерної техніки від 31 грудня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 орендує у гр. ОСОБА_7 комп'ютерну техніку: 11 моніторів та 11 системних блоків. Тобто, відповідач є орендарем, а не власником 11 комп'ютерів, які використовувалась в Інтернет-клубі для надання послуг доступу до мережі Інтернет.
Окрім цього, згідно договору від 14 травня 2009 року укладеного між ВАТ "Укртелеком" та ТОВ "Віват" - підприємству, у якого відповідач орендував нежитлове приміщення для використання в підприємницькій діяльності за адресою: АДРЕСА_1 надавались послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет.
Безпідставним є посилання позивача в обґрунтування того, що відповідач є власником комп'ютерів на лист Новоселицького районного відділу УМВС України у Чернівецькій області від 14 квітня 2011 року №39/2610, в якому зазначено лише про повернення вилучених системних блоків в кількості 11 шт. власнику ПП ОСОБА_2 Інформація в указаному листі про те, що відповідач є власником комп'ютерів, які використовувалась у якості грального обладнання в приміщенні, є непідтвердженою належними доказами та спростовується вищевикладеними обставинами.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно частини першої та другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вище викладене, позивачем не було доведено суду факту здійснення позивачем підприємницької діяльності з організації та проведення азартних ігор.
Окрім цього, гральний бізнес є видом господарської діяльності, відносно якої є спеціальна заборона, відповідальність за зайняття якою передбачена ст. 203 КК України. При цьому, в матеріалах справи наявна копія постанови Новоселицького ЗВ УМВС України в Чернівецькій області від 11.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи по матеріалам, які надійшли з ВПМ Новоселицької МДПІ.
Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які обгрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.
Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г.
Полотнянко Ю.П.