03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3345/14
Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,
секретаря Жукової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 який діє від свого імені та як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 який діє від свого імені та як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
05.06.2014р. ОСОБА_1, який діє від свого імені та як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов'язання зареєструвати його та неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., в будинку АДРЕСА_1.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №910703 від 17.03.2008 року належить земельна ділянка площею 0,0582га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва. /а.с.13/
На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.07.2013 року індексний номер 6587281 ОСОБА_1 належить на праві власності садовий будинок загальною площею 289,5кв.м, розташований за адресою: Одеська обл., м.Одеса, вул. Ак. Вільямса, будинок 26/3. /а.с.19/
Відповідність садового будинку за адресою АДРЕСА_1 державним стандартам, будівельним нормам і правилам, які пред'являються до житлових будинків, і придатність для постійного (всесезонного) проживання, підтверджується звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкції та інженерних мереж об'єкта. /а.с.7-10/
В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся Київського районного відділу в м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з заявою про реєстрацію свого місця проживання та місця проживання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1
09.01.2014 року Київський районний відділ в м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області листом №1417 відмовив у реєстрації заявника, оскільки належний ОСОБА_1 на праві приватної власності будинок є садовим будинком, який не призначений для постійного проживання. Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає відмову відповідача протиправною з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно ст. 4 Житлового кодексу УРСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає:
- жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);
- жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);
- жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);
- жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);
- квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідно до Житлового кодексу УРСР дачний будинок не зазначений в переліку об'єктів, які не входять до житлового фонду.
Статтею 379 Цивільного кодексу України встановлено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, передбачені та придатні для постійного проживання в ньому.
Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» під поняттям «місце проживання» розуміється адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а під поняттям «реєстрація» розуміється внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Згідно з ст.6 названого Закону для реєстрації місця проживання особа подає письмову заяву, два талони зняття з реєстраційного обліку, паспорт, квитанцію про сплату державного мита до житлово-комунальної організації, яка обслуговує територію, на якій знаходиться будинок.
Статтею 13 названого вище Закону встановлено обмеження вільного вибору місця проживання, до яких не включено обмеження щодо проживання фізичних осіб у садових будинках.
Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, встановлено: Технічний стан основних конструкцій будинку - добрий. Приміщення будинку відповідають вимогам ДБН В 2.2-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Садовий будинок придатний для проживання людей цілий рік, у тому числі зимою, набір приміщень відповідає житловому будинку згідно вимогам ДБН В 2.2-2005, інженерні мережі (водо, газо, електро постачання та водовідведення забезпечують необхідну життєдіяльність мешканців). /а.с.7-10/
Як зазначено позивачем та не спростовується відповідачем, позивач постійно проживає у зазначеному вище садовому будинку.
Аналізуючи наведені вище обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставну відмову відповідачем в реєстрації позивача разом з сином, оскільки садовий будинок, в якому постійно проживає позивач, має всі умови для постійного проживання, і позивачем до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надано усі документи, необхідні для проведення реєстрації.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.03.2014 року К/800/53619/13.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача не є обґрунтованим.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.
Керуючись, ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє від свого імені та як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_2 задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області зареєструвати ОСОБА_1 та його неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., в будинку АДРЕСА_1.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: О.І. Шляхтицький