КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
19 грудня 2014 року Справа № П/811/4041/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання: Таранухи Т.М.,
сторін:
позивача - клопотання без участі,
представника відповідача - Шпака Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до відповідача: голови Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області
про визнання незаконним та скасування розпорядження, -
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулася до суду з позовною заявою до голови Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - відповідач), в якій просить визнати незаконним розпорядження голови Ульяновської РДА №18-вс від 16.10.2014р. "Про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_2." та зобов'язати голову Ульяновської РДА Зосима В.Г. скасувати розпорядження №18-вс від 16.10.2014р. "Про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_2." (далі - оскаржуване розпорядження).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваним розпорядженням її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме, оголошено догану за неналежне виконання своїх службових обов'язків.
Позивач вважає, що оскаржуване розпорядження винесено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не зазначено, які саме порушення допущено нею під час виконання службових обов'язків, а тому розпорядження підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, що викладені у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2 перебуває на державній службі. Розпорядженням голови Ульяновської РДА від 10.09.2012 року №448-р призначена на посаду начальника управління праці та соціального населення Ульяновської РДА з 11.09.2012р. (а.с.6). Посаду обіймає по цей час.
До голови Ульяновської районної ради надійшов лист Кам'янобрідського сільського голови від 12.09.2014 р. №273, в якому він повідомляє адресата про причини неправильної виплати державної допомоги ОСОБА_4 (а.с. 64 - 65).
18.09.2014 р. до Ульяновської РДА звернувся голова Ульяновської районної ради з листом, в якому зазначено, що при вивченні питання неналежної роботи соціального працівника Кам'янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області виявлено факти порушень в роботі управління соціального захисту населення Ульяновської РДА. Голова Ульяновської районної ради просив розглянути питання щодо організації діяльності УСЗН та вжити відповідних заходів реагування (а.с. 63).
Ульяновська РДА отримала лист директора департаменту соціального захисту населення Кіровоградської ОДА від 23.09.2014 р. №04-01/22/4802 "Про призначення державної допомоги ОСОБА_4.", в якому зазначено, що громадянці ОСОБА_4 призначено державну допомогу на коротший термін, ніж це передбачено чинним законодавством та запропоновано вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких мало місце зазначене порушення. (а.с.62).
Позивач надала письмові пояснення від 03.10.2014 р. №1879/04, в яких зазначила, що при визначенні терміну надання державної допомоги ОСОБА_4 працівники управління виходили з того, що ОСОБА_4 була і на даний час є працюючою пенсіонеркою (а.с. 33 - 35).
3 жовтня 2014 року відбулось засідання Ульяновської районної постійно діючої комісії з питань розгляду звернень громадян, за результатами якого складено протокол №9 (а.с.12). Відповідно до змісту протоколу №9 судом встановлено, що комісія вирішила "За інформаціями наданими доповідачами та за неналежне виконання службових обов'язків, відсутність контролю за роботою відділу прийому громадян управління соціального захисту населення райдержадміністрації притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_2 та уповноваженого інспектора з соціальних питань Кам'янобрідської сільської ради ОСОБА_5 ".
Розпорядженням голови Ульяновської районної державної адміністрації від 16.10.2014 року №18-вс "Про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_2." за неналежне виконання повноважень щодо здійснення керівництва, організації роботи управління соціального захисту населення районної державної адміністрації, що призвело до численних порушень та недоліків в роботі управління, ОСОБА_2 оголошено догану (а.с. 66).
Представником відповідача зазначено, що відповідно до "Положення про управління соціального захисту населення РДА", затвердженого розпорядженням голови Ульяновської РДА 17.12.2012 р. №664-р, начальник управління здійснює керівництво управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, сприяє створенню належних умов праці в Управлінні (а.с. 54 - 61).
Також представник відповідача наголосив на тому, що при обранні виду стягнення було враховано попередню роботу позивача, а саме те, що до позивача вже декілька разів застосовувалися дисциплінарні стягнення (а.с. 49 - 53).
Надаючи правову оцінку розпорядженню №18-вс від 16.10.2014р. суд зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
На підставі ст.150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до абзацу 2 п.13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються положення, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то необхідно субсидіарно застосовувати законодавство про працю, зокрема КЗпП України.
Отже, при наданні оцінки правомірності порядку та законності обставин накладання на позивача дисциплінарного стягнення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених Кодексом законів про працю України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу" (далі - Закон).
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону, основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Частиною 1 ст.14 Закону визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно ч.1 ст.147-1 КЗпП, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
На підставі ч.ч. 3,4 ст.149 КЗпП, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
З аналізу наведених правових норм, слідує, що розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення та час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Проте, в тексті оскаржуваного розпорядження не зазначено, за які саме порушення (з урахуванням визначених службових обов'язків) позивача притягнуто до відповідальності. Він містить лише загальне формулювання - за неналежне та несумлінне виконання посадових обов'язків, без вказівки на конкретні обставини щодо недоліків в роботі, що виключає, зокрема, можливість визначення вчинення проступку як такого та в часі, строків та підстав застосування дисциплінарного стягнення та мотивів, за яких його було обрано.
На порушення норм ч. 3 ст. 149 КЗпП, при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідач не враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права. Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків.
В оскаржуваному розпорядженні не знайшли свого відображення як фактичні обставини, за яких вчинено проступок, так і обґрунтування необхідності застосування до позивача обраного виду дисциплінарного стягнення. Воно також не містить висновку про те, які саме винні дії позивача призвели до призначення громадянці ОСОБА_4 державної допомоги на коротший термін, ніж це передбачено чинним законодавством.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
З урахуванням норм п.3 ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що слід визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 16.10.2014 року №18-вс "Про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_2.", оскільки воно є необґрунтованим та винесено відповідачем з порушенням принципів розсудливості та пропорційності.
Керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 16.10.2014 року №18-вс "Про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_2.".
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом