08 грудня 2014 року Справа № 135595/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г., Онишкевича Т.В.
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року по справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду до відділу державної виконавчої служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції Львівської області про визнання дій неправомірними, -
Львівське обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду звернулося до відділу державної виконавчої служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції Львівської області про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 11.08.2011 року про відмову у задоволенні скарги.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративне правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу. Дана умова про застосування заходів примусового стягнення була зазначена у виконавчому документі -постанові від 15.06.2011 року № 511. Натомість, державний виконавець після того як штраф у розмірі 136,00 грн. надійшов на розрахунковий рахунок Львівського обласного відділення Фонду, виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, чим порушив права та інтереси позивача.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року відмовлено в задоволені позовних вимог. Суд виходив з того, що постанова про накладення штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду підприємцем ОСОБА_1 в сумі 136,00 грн. набрала чинності та виконана відповідачем у сумі, яка зазначена. Сума подвійного розміру стягнення не прописана.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що постанова про накладення штрафу добровільно не виконана, тому вона скерована на виконання відповідачу. Штраф сплачено, але не в подвійному розміру. На час прийняття постанови не було обов'язку стягувача прописувати у резолютивній частині рішення суму подвійного штрафу.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що виконавчою дирекцією Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 15.06.2011 року винесено постанову № 511 про накладення штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду. Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції Львівської області Березюк О. П. винесено постанову від 14.07.2011 року про закінчення виконавчого провадження, згідно наявними в матеріалах виконавчого провадження платіжними дорученнями, борг, виконавчий збір та витрати на виконання виконавчих дій сплачено в повному обсязі.
Не погодившись із вище наведеним, позивач оскаржив дії державного виконавця у адміністративному порядку, подавши скаргу 04.08.2011 року на дії державного виконавця з тих підстав, що виконавче провадження закінчено з порушенням законодавства, вважає, що з правопорушника у даному випадку потрібно було стягувати подвійний розмір штрафу, яка залишена без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Відповідно до статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Здійснивши системний аналіз вищевикладеного, колегія суддів приходить до наступного, що право встановлене цією статтею є обов'язковим для виконання органами державної виконавчої служби, проте лише в тому випадку, якщо в рішенні про накладення штрафу зазначено про необхідність стягнення подвійного розміру штрафу в разі примусового виконання рішення. Відтак, постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2011 року є правомірною, оскільки зі змісту постанови вбачається, що на правопорушника накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок та лише продекламовано наслідки вчасного невиконання вказаної постанови. Проте, жодним чином не передбачено стягнення подвійної чітко визначеної суми, що необхідно по вимогам до виконавчого документа, який має виконувати відповідач.
Вказана позиція не суперечить практиці касаційного суду, що мається в судовому рішенні від 24.01.2013 року за №К/9991/12983/11.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року по справі № 2а-9548/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
Т.В. Онишкевич
Повний текст виготовлено 15.12.2014 року