Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
23 грудня 2014 р. №820/18817/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді - Волошина Д.А.
за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.
представників : позивача - Зубкової В.В., Слукіної В.І., відповідача - Зінченко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіліс Аутсорсинг" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобіліс Аутсорсинг", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просив суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001791502 від 01.08.2014 року, №0002591502 від 30.10.2014 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просив скасувати їх в повному обсязі.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, позов просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобіліс Аутсорсинг" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.
В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.
Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена камеральна перевірка податкової звітності по податку на прибуток ТОВ «Мобіліс Аутсорсинг» за 2012 рік, про що складено акт №2393/20-34-22-04-05/38000405 від 15.07.2014 року.
На підставі висновків акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0001791502 від 01.08.2014 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 10227,50 коп., з яких за основним платежем 8182 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2045,50 грн.
Позивач з прийнятим рішенням не погодився та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргою на прийняте податкове повідомлення - рішення. Рішенням Головного управляння Міндоходів у Харківській області від 10.10.2014 р. № 6629/10/20-40-10-04-17 залишено без змін податкове повідомлення - рішення, а скарга без задоволення. Збільшено суму визначену в податковому-повідомленні рішенні №0001791502 у розмірі 2045,50 грн.
Також, рішенням Державної фіскальної служби України від 05.11.2014 року №6226/6/99-99-10-01-25 залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0001791502 з урахуванням рішення прийнятого за результатами розгляду первинної скарги.
Отже, за результатами адміністративного розгляду було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002591502 від 30.10.2014 року, яким збільшено штрафну ( фінансову) санкцію в розмірі 2045,50 грн.
Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугували відображені в акті перевірки №2393/20-34-22-04-05/38000405 від 15.07.2014 року висновки відповідача про порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, оскільки занижено податок на прибуток за 2012 рік на суму 8182 грн. шляхом зменшення його розміру на суму авансового внеску з податку на прибуток, яка нарахована на суму виплачених дивідендів.
Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що ТОВ "Мобіліс Аутсорсинг" авансовий внесок в сумі 8182 грн. було нараховано, сплачено до бюджету в момент виплати дивідендів в жовтні та листопаді 2013 р., згідно платіжних доручень №694 від 26.10.2012 р. на суму 3024,00 грн. та №762 від 16.11.2012 року на суму 5158,00 грн.
ТОВ "Мобіліс Аутсорсинг" 08.02.2013 року подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік з додатками.
В податковій декларації позивачем відображено авансовий внесок у сумі 8182 грн. у зв'язку із виплатою дивідендів за податковий період, зазначену суму віднесено на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному періоді (рядок 13.5.1 Додатку ЗП), що також відображено по рядку 13 ЗП Декларації (а.с.12).
Рядок 20 АВ Декларації (сума нарахованого авансового внеску в зв'язку з виплатою дивідендів у звітному періоді юридичною особою - платником консолідованого податку) позивачем не заповнена, Додаток АВ до Декларації відповідачу не подавався. (а.с.13).
Підставою донарахування позивачу податкового зобов'язання та штрафів слугували висновки податкового органу про не відображення позивачем суми в розмірі 8182 грн. по Рядку 20 АВ Декларації (сума нарахованого авансового внеску в зв'язку з виплатою дивідендів у звітному періоді юридичною особою - платником консолідованого податку), та як наслідок зменшення податку на прибуток.
Згідно п. 134.1.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно п. 153.3.1. ст. 153 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.
Згідно п. 153.3.2. ст. 153 ПК України крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу).
При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні.
Відповідно до п. 153.3.3. ст. 153 ПК України платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.
Наказом Міністерства фінансів України № 1213 від 28.09.2011р. затверджено форму податкової декларації по податку на прибуток підприємств.
Суд вважає, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовується, що ТОВ "Мобіліс Аутсорсинг" авансовий внесок в сумі 8182 грн. сплатив до бюджету в момент виплати дивідендів, податок на прибуток в сумі 56246,00 грн. був сплачений до бюджету, податок на прибуток за 2012 р. був нарахований, задекларований та сплачений до бюджету в задекларованому розмірі 64428 грн., а отже позивачем не занижено податок на прибуток, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток, копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 15-16, 89-93)
Так, за 2012 рік позивачем задекларовано по рядку 11 Декларації (податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню) суму в розмірі 64428,00 грн.
Авансові внески в сумі 8182 грн. позивачем задекларовано по рядку 13.5.1 Додатку ЗП, а також враховано по рядку 13 ЗП Декларації у зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, тобто, за правилами п. 153.3.2., п. 153.3.3. ст. 153 ПК України (64428 грн.- 8182 грн. =56246, 00 грн.).
По рядку 14 Декларації (податок на прибуток звітного періоду) за 2012 рік позивачем зазначено суму 56246, 00 грн., тобто, з урахуванням правил п. 134.1.1. ст. 134 ПК України, і також сплачено цю суму на користь державного бюджету, що підтверджується платіжним дорученням, які містяться в матеріалах справи (а.с. 89-93).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено заниження податкових зобов'язань, порушення п. 134.1.1. ст. 134 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення № 0001791502 від 01.08.2014 року, яким позивачу збільшено податок на прибуток та призначено штрафні санкції, є безпідставним і підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що в межах податкової перевірки відповідачем не зазначено застережень з приводу невідповідності податкової звітності позивача формі, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України № 1213 від 28.09.2011 р.
Судовим розглядом також не встановлено невідповідності форми податкової звітності вимогам Наказу Міністерства фінансів України № 1213 від 28.09.2011 р.
Висновки відповідача щодо порушення позивачем порядку заповнення податкової декларації, а саме, відсутності показників по авансовим внескам по Рядку 20 АВ Декларації (сума нарахованого авансового внеску в зв'язку з виплатою дивідендів у звітному періоді юридичною особою - платником консолідованого податку), суд вважає помилковими, оскільки посилання відповідача в акті перевірки на не заповнення рядка 20 АВ Декларації даних з податку на прибуток не впливає на визначення податкового зобов'язання по рядку 14 декларації. Зазначений рядок лише впливає на визначення рядку 33, 34 декларації, щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток.
Щодо підстав винесення податкового повідомлення-рішення №0002591502 від 30.10.2014 року, суд зазначає наступне.
З рішень Головного управляння Міндоходів у Харківській області від 10.10.2014 р. № 6629/10/20-40-10-04-17 та Державної фіскальної служби України від 05.11.2014 року №6226/6/99-99-10-01-25 вбачається, що підставою для застосування штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування та як наслідок збільшення суми визначеної в податковому-повідомленні рішенні №0001791502 у розмірі 2045,50 грн. слугувало встановлення податковими органами повторності порушення, оскільки, попереднім актом перевірки від 23.05.14 №254/20-34-22-04-05/38000405 встановлено порушення ТОВ "Мобіліс Аутсорсинг" законодавства з даного питання, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.14 №0001052204.
Суд зазначає, що твердження позивача щодо повторності порушення, спростовується матеріалами справи. Оскільки податкове повідомлення-рішення від 11.06.14 №0001052204 на яке посилається відповідач скасовано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 р. по справі № 820/16095/14 (а.с. 65-67)
Щодо посилань у вступній частині акта перевірки від 15.07.14 №2393/20-34-22-04-05/38000405 про результати камеральної перевірки податкової звітності по податку на прибуток ТОВ "Мобіліс Аутсорсинг" за 2013 рік то представник відповідача пояснив, що в даному випадку 2013 рік стосується лише терміну подання декларації, яка подана платником 08.02.2013 року. Перевірка проводилась за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 року.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
З огляду на зазначене суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення № 0001791502 від 01.08.2014 року, №0002591502 від 30.10.2014 року підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіліс Аутсорсинг" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001791502 від 01.08.2014 року, №0002591502 від 30.10.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіліс Аутсорсинг" (м. Харків вул. Гвардійців Широнінців б. 91 кв. 27, код 38000405) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2014 року.
Суддя Волошин Д.А.