Копія
Справа № 822/4174/14
16 грудня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКозачок І.С.
при секретаріНетичай Ю.В.
за участі: представника позивача представника відповідачаШеремети В.В. Дмитрієвої А.Л., Гладкої О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0007052201 від 23.07.2014 року, яким збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 455 330 грн. 00 коп. та застосовані штрафні санкції в розмірі 42 118 грн. 00 коп.
В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем під час перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року складений акт № 2858/22-25-22-01/30145299 від 02.07.2014 року, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Вважає його протиправним, оскільки представниками податкового органу в акті перевірки не був наведений повний перелік первинних документів, відсутність яких свідчить про порушення податкового законодавства позивачем.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримує. Зазначає, що до перевірки були подані всі наявні у підприємства документи, а тому висновок податкового органу про їх відсутність не відповідає дійсності.
Представник відповідача позов не визнає. До суду надані письмові заперечення, де зазначається про правомірність прийнятого рішення та відсутність підстав для його скасування.
Посилається на те, що позивачем під час проведення перевірки не були надані ряд первинних документів, а також документи бухгалтерського обліку, зокрема, головна книга, оборотно - сальдові відомості, касова книга тощо, що не дало можливості підтвердити частину задекларованих витрат. Просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Хмельницькому та є платником податку на прибуток приватних підприємств.
Податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.
За результатами перевірки складений акт № 2858/22-25-22-01/30145299 від 02.07.2014 року.
У висновках акту перевірки зазначено, що ТОВ "Октант-центр" порушило вимоги п.п. 138.2, п.138.4, п.п. 138.8.1, п.п. 138.8.5, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 347 145 грн., у тому числі в розрізі звітних періодів: 1 квартал 2010 року на суму 156 640 грн.; півріччя 2010 року на суму 379 708 грн.; три квартали 2010 року на суму 696 373 грн.; 2010 рік на суму 793 446 грн.; 1 квартал 2011 року на суму 98 369 грн.; 2 квартал 2011 року на суму 26 698 грн.; 2-3 квартал 2011 року на суму 140 821 грн.; 2-4 квартал 2011 року на суму 286 858 грн.; 1 квартал 2012 року на суму 91 770 грн., півріччя 2012 року на суму 126 172 грн.; три квартали 2012 року на суму 146 234 грн.; 2012 рік на суму 168 472 грн.
На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення № 0007052201 від 23.07.2014 року, яким збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 455 330 грн. 00 коп. та застосовані штрафні санкції в розмірі 42 118 грн. 00 коп.
Оцінюючи підстави донарахування податкового зобов'язання, суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із п.138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Разом з тим, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, або не підтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.
Пункт 44.2 ст. 44 ПК України передбачає, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно із ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Частина 4 та 5 цієї статті передбачають, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
В акті перевірки зазначається, що в порушення п. 138.2, п.138.4, п.п. 138.8.1, п.п. 138.8.5, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ "Октант - центр" за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року завищено задекларовані показники рядка 05.1 СВ декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 1 244 064 грн.
Вказано, що під час перевірки позивачем не були надані первинні документи а також документи бухгалтерського обліку, такі як головні книги, регістри бухгалтерського обліку, оборотно - сальдові відомості, картки рахунків та інші, які підтверджують формування витрат у рядку 05.1 СВ декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року. У зв'язку з цим не доведений зв'язок таких витрат із господарською діяльністю позивача на суму 1 244 064 грн. ( за 2 квартал 2011 року на суму 17 630 грн.; за 2-3 квартал 2011 року на суму 293 650 грн.; за 2-4 квартал 2011 року на суму - 441 817 грн.; за 1 квартал 2012 року на суму 437 001 грн.; за півріччя 2012 року на суму 600 817 грн.; за три квартали 2012 року на суму 696 350 грн.; за 2012 рік на суму 802 грн. 247 грн.).
Тому, витрати, що формують собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" податковим органом враховані лише в тій частині, яка підтверджена даними бухгалтерського обліку та первинними документами.
Крім того, перевіркою вставлено, що в порушення п. 138.2, п. п. 138.8.5, п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ "Октант - центр" за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року завищено задекларовані показники рядка 06.1 ЗВ декларації "Загально - виробничі витрати" на загальну суму 805 390 грн.(а.с.22).
Підтвердити відображені у деклараціях показники з податку на прибуток у рядку 06.1 ЗВ "Загально - виробничі витрати" за 2-4 квартал 2011 року на суму 805 390 грн. виявилось неможливим, у зв'язку із тим, що позивачем не в повному обсязі були надані до перевірки видаткові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, головні книги, регістри бухгалтерського обліку, оборотно - сальдові відомості, картки рахунків та інші первинні та бухгалтерські документи, які підтверджують загально - виробничі витрати підприємства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року. Тому податковим органом також не доведений зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства, в результаті чого зроблений висновок про завищення позивачем показника у рядку 06.1 ЗВ декларації "Загально - виробничі витрати" на загальну суму 805 390 грн. (за 2 квартал 2011 року на суму 98 447 грн.; за 2-3 квартал 2011 року на суму 318 616 грн.; за 2-4 квартал 2011 року на суму 805 390 грн.).
Отже, висновок податкового органу щодо неправомірності формування показників собівартості та загально - виробничих витрат зроблений на підставі аналізу документів, які були надані до перевірки, згідно з якими не можливо було повністю підтвердити порядок формування таких витрат.
Суд критично оцінює посилання позивача на те, що податковий орган в акті перевірки зобов'язаний був не тільки зазначити про відсутність у позивача первинних документів, але і навести їх конкретний перелік.
Оскільки платником не були надані до перевірки документи бухгалтерського обліку, податковий орган не міг скласти перелік конкретних документів, які б підтвердили ті чи інші витрати.
Встановлено, що під час проведення перевірки ревізором був надісланий запит від 24.06.2014 року для ТОВ "Октант - центр" про надання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, банківських виписок, касових книг та інших документів, що підтверджують фінансово - господарську діяльність позивача за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. Запит отриманий директором ТОВ "Октант - центр".
Однак, позивач не надав необхідні документи, на підставі яких можна було б підтвердити усі витрати, задекларовані підприємством у податковій звітності.
Відповідно до п. 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, як проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У зв'язку з ненаданням позивачем частини документів, які повинні були підтвердити задекларовані витрати підприємства у повному обсязі, податковим органом зроблений правомірний висновок про відсутність таких документів, а отже про не підтвердження частини витрат.
Протокольною ухвалою суду від 13.11.2014 року суд зобов'язав позивача надати для огляду в судове засідання такі документи, як регістри бухгалтерського обліку, касові книги, оборотно-сальдові відомості, головні книги та інші документи бухгалтерського обліку за період, що підлягав перевірці.
Однак, представником позивача була надана лише так звана інформація про аналіз рахунків, складена у довільній формі станом на час розгляду справи. Разом з тим, на думку суду, на підставі цієї інформації неможливо підтвердити задекларовані підприємством витрати. Будь - які інші документи надані не були.
Зважаючи на це, суд погоджується з висновком податкового органу щодо необхідності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 158 - 163 КАС України, суд -
в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2014 року 17.50
Суддя/підпис/І.С. Козачок
"Згідно з оригіналом" Суддя І.С. Козачок