Справа № 817/2974/14
23 грудня 2014 року 15год. 55хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник Старійчук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
доДубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Дубенська ОДПІ), відповідно до якого просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 18.06.2014 року №0001201703, №0001211703, №0001221703, №0001251703 та №0001271703.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві, зокрема пояснив суду, що податковим органом всупереч п.177.3 ст.177 та п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України проведене донарахування податку на додану вартість за період з лютого 2012 року по березень 2013 року. Також зазначив, що Дубенською ОДПІ не враховано, що п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України передбачає відповідальність лише за не нарахування (несплату) податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника, і аж ніяк не вказує на відповідальність за неподання податкових декларацій з ПДВ за періоди, коли особа не була зареєстрована платником цього податку. Пояснив, що твердження контролюючого органу, про те, що 19.02.2014 року є граничним терміном сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та зі збору за спеціальне використання води за 4 квартал 2013 року є необґрунтованим, та безпідставним. Вказав, що збільшення суми грошового зобов'язання за спірними податковими повідомленнями - рішеннями є безпідставними, а відтак, податкові повідомлення - рішення від 18.06.2014 року №0001201703, №0001211703, №0001221703, №0001251703 та №0001271703 підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач - Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав, про що подав письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні поданим запереченням, зокрема пояснив суду, що згідно наданих до перевірки ФОП ОСОБА_4 документів встановлено, що за період з 10.02.2012 року по 05.03.2013 року позивачем отримано кошти за послуги по оренді нежитлових приміщень та отримано відшкодування витрат за комунальні послуги на загальну суму 626401,13 грн. Таким чином, за порушення п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України позивачу донараховано податок на додану вартість на загальну суму 124452,56 грн. Зазначив, що на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб визначено суму штрафу в розмірі 929,03 грн. Крім того, зазначив, що відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України позивачу донараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 2,77 грн. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 як фізична особа зареєстрована Виконавчим комітетом Дубенської міської ради Рівненської області 17.08.2009 року, як платник податків перебуває на обліку в Дубенській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області з 18.08.2009 року за №208 (т.1 а.с.164-165).
Судом встановлено, що на підставі наказу Дубенської ОДПІ №204 від 23.04.2014 року та плану - графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2014 року, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт №620/17/НОМЕР_1 від 26.05.2014 року, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_4:
- п.167.1 ст.167, п.177.2 ст.177, п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 5540,99 грн.;
- п.2 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок в сумі 45130,40 грн.;
- п.181.1 ст.181, п.183.4. ст.183, абзацу "б" п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 124452,56 грн.;
- п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, в результаті чого нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 1054,55 грн., штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 0,43 грн., штрафну санкцію за несвоєчасну сплату за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2,77 грн. та нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату збору за спеціальне використання води в сумі 78,46 грн.;
- ст.10 п.п. "б" п.176.2 ст.176, п.п.49.18.2 п.49.18 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_4 звіт 1ДФ за 4 квартал 2012 року по терміну подання до 09.02.2013 року до Дубенської ОДПІ не подано та подання податкових розрахунків за формою 1ДФ з недостовірними даними;
- абзацу 3 с.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого нараховано штраф в сумі 974,63 грн. та пеню в загальній сумі 377,29 грн. (т.1 а.с.20-46).
05.06.2014 року ФОП ОСОБА_4 було подано до Дубенської ОДПІ заперечення до акту документальної планової виїзної перевірки №620/17/НОМЕР_1 від 26.05.2014 року (т.1 а.с.103-105).
Листом Дубенської ОДПІ від 16.06.2014 року №5679/17-17-17-02-13 висновки акту перевірки залишено без змін (т.1 а.с.107).
За результатами проведеної перевірки та на підставі акту №620/17/НОМЕР_1 від 26.05.2014 року Дубенською ОДПІ винесено податкові повідомлення - рішення:
- від 18.06.2014 року №0001201703 на суму штрафу у розмірі 2,77 грн.;
- від 18.06.2014 року №0001211703 на суму штрафу у розмірі 78,46 грн.;
- від 18.06.2014 року №0001221703 на суму штрафу у розмірі 1054,55 грн.;
- від 18.06.2014 року №0001251703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6926,24 грн., в тому числі 5540,99 грн. за основним платежем та 1385,25 грн. за штрафними санкціями;
- від 18.06.2014 року №0001271703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 156085,70 грн., в тому числі 124452,56 грн. за основним платежем та 34623,14 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.8-18).
02.07.2014 року ФОП ОСОБА_4 подано скаргу на податкові повідомлення - рішення від 18.06.2014 року №0001201703 та №0001271703 (т.1 а.с.109-113).
Рішенням Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 31.07.2014 року №499/14/17-00-10-05-105/175 податкові повідомлення - рішення від 18.06.2014 року №0001201703 та №0001271703 залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_4 без задоволення (т.1 а.с.114-121).
12.08.2014 року ФОП ОСОБА_4 було подано скаргу до Державної фіскальної служби України на податкові повідомлення - рішення від 18.06.2014 року №0001201703 та №0001271703 (т.1 а.с.124-129).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.08.2014 року №1074/К/99-99-10-01-03-14 податкові повідомлення - рішення від 18.06.2014 року №0001201703 та №0001271703 залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_4 без задоволення (т.1 а.с.131-138).
Враховуючи наведене ФОП ОСОБА_4 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Що стосується нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від здійснення господарської діяльності, окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка в грошовій і не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи, - підприємця.
При цьому до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів згідно п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності визначаються без будь-яких виключень згідно з п.138.4, п.138.6 - 138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті.
Таким чином, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, в тому числі, але не виключно з витрат на утримання основних засобів (п.138.1, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України інші операційні витрати включають, зокрема, амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів.
В той же час, згідно з приписами пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно, суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в порушення наведеної норми, проведене нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не було враховане Дубенською ОДПІ при визначенні чистого оподаткованого доходу 2012-2013 роки, що призвело до необґрунтованого та помилкового нарахування як податку на доходи фізичних осіб.
Поряд з тим, проведене донарахування податку на додану вартість за період з лютого 2012 року по березень 2013 року, також не враховане Дубенською ОДПІ при визначенні чистого оподаткованого доходу за 2012-2013 роки з огляду, але не виключно, на приписи п.177.3 ст.177 та п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України, що призвело до невірного визначення податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказані періоди.
Посилання на інші приписи Податкового кодексу України не може стосуватися та впливати на встановлений вказаними прямими нормами порядок оподаткування фізичних осіб - підприємців при здійсненні ними господарської діяльності.
Що стосується нарахування ФОП ОСОБА_4 податку на додану вартість, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 як підприємець на протязі 2011 року знаходилася на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку, а з 2012 року перебувала на загальній системі оподаткування.
Як вбачається з акту перевірки №620/17/НОМЕР_1 від 26.05.2014 року податковий орган дійшов до висновку, що перейшовши на загальну систему оподаткування позивач зобов'язана була зареєструватися платником податку на додану вартість, з огляду на обсяг виручки отриманий нею в період з 01.02.2011 року по 31.01.2012 року.
Нормативним актом, який регулює стосунки, що виникають у сфері оподаткування, зокрема, визначає платників податків, їх права і обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадовців в ході здійснення податкового контролю, у тому числі питання реєстрації осіб як платників податку на додану вартість та дати виникнення податкових зобов'язань, є Податковий кодекс України.
Так, з 01 січня 2011 року встановлено, що до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 03.07.1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" застосовуються з урахуванням того, що платники єдиного податку не є платниками податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, зокрема, податку на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України (п.1 пр.8 р. ХХ Податкового кодексу України).
Пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
З огляду на наведене, вказані вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку не стосуються безпосередньо особи - платника єдиного податку, тобто не повинен враховуватись до 01.01.2012 року ні період перебування особи на спрощеній системі оподаткування ні отримана нею виручка в цей період.
Відповідно до п.п.187.1 ст.181 Податкового кодексу України дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг прямо пов'язана з моментом виникнення податкового обов'язку (податкового зобов'язання в розумінні пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України), який виникає за наслідками того податкового періоду, в якому мала місце відповідна подія.
Таким чином, висновок Дубенської ОДПІ про порушення ФОП ОСОБА_4 п.202.1 ст.202 та п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України є необґрунтованим, з огляду на те, що вказані норми стосуються лише зареєстрованих платників податку.
Окрім того, податкова звітність з податку на додану вартість подається до органу державної податкової служби виключно особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Податкового кодексу України (п.10 р.I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492).
Дубенською ОДПІ також не враховано, що відповідно до п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Вказана норма прямо передбачає відповідальність лише за не нарахування (несплату) податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника та не вказує на відповідальність за неподання податкових декларацій з ПДВ за періоди, коли особа не була зареєстрована платником цього податку.
Такий висновок також міститься в узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПС України від 06.07.2012 року № 588.
Що стосується нарахування та сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та зі збору за спеціальне використання води суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки №620/17/НОМЕР_1 від 26.05.2014 року податковий орган дійшов до висновку, що граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та зі збору за спеціальне використання води за 4 квартал 2013 року становить 19.02.2014 року.
Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України).
Згідно з п.328.2 - 382.3 ст.382 Податкового кодексу України платники збору за спеціальне використання води обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, яка подається ними контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (п.328.4 ст.328 Податкового кодексу України), а саме, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації за місцем податкової реєстрації (пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.177.5 та п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, зокрема, подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, яким передбачено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
При цьому п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Суд зазначає, що останній день подання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, екологічного податку та збору за спеціальне використання води припав на 09.02.2014 року (вихідний день - неділя), а тому останнім днем строку подання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2013 року, зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за 4 квартал 2013 рік вважається день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто 10.02.2014 року (понеділок).
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 20.02.2014 року ФОП ОСОБА_4 було сплачено по строку 20.02.2014 року податкові зобов'язання:
- зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 27,70 грн. визначене в податковій декларації за 4 квартал 2013 рік;
- зі збору за спеціальне використання води в сумі 411,76 грн. визначене в податковій декларації за 4 квартал 2013 рік;
- з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8468,35 грн. визначене в податковій декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік.
Таким чином, твердження податкового органу про те, що позивачем порушено граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, зі збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та зі збору за спеціальне використання води за 4 квартал 2013 року є необґрунтованими та безпідставними.
Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.02.2013 року у справі №К/9991/62001/12 за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" до ДПС у м. Києві.
Поряд з тим, як зазначено на сторінці 18 акту перевірки №620/17/НОМЕР_1 від 26.05.2014 року, за наслідками адміністрування податку з доходів фізичних осіб щодо його декларування та сплати протягом 2013 року Дубенською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення рішення № 003451701 від 03.12.2013 року та № 003941701 від 05.12.2013 року - за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, згідно яких, визначено суму штрафу в розмірі 275,35 грн. та 653,68 грн. відповідно. (т.1 а.с.28).
Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
З огляду на наведене, приймаючи податкове повідомлення - рішення №0001221703 від 18.06.2014 року, Дубенською ОДПІ фактично повторно притягнуто ФОП ОСОБА_4 до відповідальності за несвоєчасну сплату протягом 2013 року узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.
За таких обставин, збільшення суми грошового зобов'язання Дубенською ОДПІ за спірним податковим повідомленням - рішенням є безпідставним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірність прийнятих ним рішень.
Враховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 18.06.2014 року №0001201703, №0001211703, №0001221703, №0001251703 та №0001271703 є протиправними, а відтак підлягають скасуванню.
Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету у загальному розмірі 329,30 грн.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 18.06.2014 року №0001201703, №0001211703, №0001221703, №0001251703 та №0001271703.
Присудити на користь позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 329,30 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Нор У.М.